Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9121
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДіденко, Лариса-
dc.date.accessioned2026-03-16T10:52:18Z-
dc.date.available2026-03-16T10:52:18Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationДіденко, Лариса. Соціальний капітал: формування-й-підтримування антропомереж = Social capital: formation-and-maintenance of anthroponetworks / Л. Діденко // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І.Франка; [редкол.: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Я. Бартошевський та ін.]. - Дрогобич : ВД Гельветика, 2025. - Вип. 51 : Філософія. - С. 119-150.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9121-
dc.description.abstractРозглянуто соціальний капітал, сутністю якого постають мережі зв’язків, формовані/вибудовувані антропоодиницями задля уможливлення спільного блага через отримувану вигоду. Мета дослідження: охарактеризувати соціальний капітал через нюансування антропомереж. Методологію дослідження вибудовано на поєднанні підходів – галузевого та міждисциплінарного; принципів – історизму, цілісності, умовної об’єктивності, причинно-наслідковості, обґрунтованості, квадролексу; якісних методів. З-поміж останніх були застосовані: аналізувальний – для деталізування джерела соціального капіталу, нюансування складників та видів останнього; синтезувальний – для формування підсумків тематичних блоків; герменевтичний – для інтерпретування сенсів та думок дослідників щодо людського, соціального та морального капіталу; структурний – для організування опрацьованих матеріалів та формування логічної послідовності тематичних блоків результатів дослідження; праґматичний – для виявляння ефективності антропозв’язків, а також для усвідомлення необхідності антропоодиниць узв’язковуватися через формування антропомереж; феноменологічний – для сутнісного схоплення людського, соціального, морального капіталу; компаративний – для зіставлення підходів до розуміння-й-витлумачення соціального капіталу та його видів тощо. Теоретико-практичні параметри наукової новизни зумовлені формулюванням самої теми статті, структурою пропонованої розвідки, необхідністю оновлення-та-збагачення україномовного філософського дискурсу сучасними лінґвоодиницями, а також неявними світовими процесами антропоуправління. Вирізняють пропоноване дослідження й зафіксовані у тексті ключові моменти: обґрунтоване відджерелення соціального капіталу від людського; зазначання головних типів людського капіталу; різність підходів до дефініціювання соціального капіталу та виокремлення його складників; двопідходове параметроване виокремлення функцій соціального капіталу; деталізування видів соціального капіталу – згуртовувального, мостового, субординативного – із авторським акцентуванням та нюансуванням утруднень їх виокремлювання-та-класифікування; розтлумачення контекстності соціального капіталу; необхідність морального капіталу та його роль для індивідуального і країнового добробуту; (не) однозначні прикінцеві філософські розмірковування щодо соціального капіталу більше спонукають скоригувати його налаштування, аніж відмовитись від нього. Висновки. Соціальний капітал відджерелений від людського капіталу як головний тип останнього. Після спроб дефініціювати та/або охарактеризувати соціальний капітал дослідники виокремили його сутнісне ядро – вибудовувані антропоодиницями відносини–зв’язки–взаємодії для ефективного досягання цілей шляхом задоволення конкретних потреб та/або інтересів. Головними функціями соціального капіталу є згуртовувальна, мостова та субординативна, які відображають характер міжсуб’єктних зв’язків. Видами соціального капіталу є згуртовувальний/«bonding», який зміцнює внутрішні – нефіксовані, ексклюзивні та неформальні – зв’язки; мостовий/«bridging», що сполучає різні групи і відкриває нові можливості через зміцнювання зовнішніх – горизонтальних, інклюзивних та формальних – міжгрупових зв’язків; субординативний/«linking», який узв’язковує акторів/аґентів, котрі перебувають на різних рівнях ієрархії. Контекстність соціального капіталу є ситуативно-вигинальною, оскільки включає не тільки подвійні вигодові орієнтири «на благо» для кожної антропоодиниці та для країнового суспільства, але й неоднозначні аспекти, частина з яких вже визнана ризиками.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectсоціальна мережаuk_UA
dc.subjectантропомережаuk_UA
dc.subjectлюдина/антропоодиницяuk_UA
dc.subjectресурсuk_UA
dc.subjectкапіталuk_UA
dc.subjectвигодаuk_UA
dc.subjectсоціальний капіталuk_UA
dc.subjectзгуртовувальний/«bonding» соціальний капітал капіталuk_UA
dc.subjectзгуртовувальний/«bonding»uk_UA
dc.subjectмостовий/ «bridging» соціальний капіталuk_UA
dc.subjectмостовий/«bridging»uk_UA
dc.subjectсубординативний/«linking» соціальний капіталuk_UA
dc.subjectсубординативний/«linking»uk_UA
dc.subjectзв’язкиuk_UA
dc.subjectузв’язковуванняuk_UA
dc.subjectмережаuk_UA
dc.subjectмережевістьuk_UA
dc.titleСоціальний капітал: формування-й-підтримування антропомережuk_UA
dc.title.alternativeSocial capital: formation-and-maintenance of anthroponetworksuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 51 (2025) Людинознавчі студії. Серія «Філософія»

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Діденко (2).pdf440,49 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.