Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9122
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДресвяннікова, Наталія-
dc.date.accessioned2026-03-16T11:34:42Z-
dc.date.available2026-03-16T11:34:42Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationДресвяннікова, Наталія. Роль уяви в гуманізації людського буття під час війни: методологічні координати метаантропології = The role of imagination in the humanisation of human existence during the war: methodological coordinates of meta-antropology / Н. Дресвяннікова // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І.Франка; [редкол.: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Я. Бартошевський та ін.]. - Дрогобич : ВД Гельветика, 2025. - Вип. 51 : Філософія. - С. 151-162.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9122-
dc.description.abstractУ цьому тексті досліджується роль уяви у гуманістичному розвитку людини і суспільства під час війни. Зазначається, що уява має вищу цінність, ніж здатність створювати образи. Вона розглядається і як важливий інструмент для створення моделі суспільства, яке захищає права людини і дозволяє їй гідно самореалізуватися. Підкреслюється соціальний гуманістичний потенціал уяви під час війни, показано, що вона не лише впливає на окремих людей, але й на великі групи людей, суспільство в цілому. Проаналізовані трансформації уяви у зв’язку буденним, граничним і метаграничним вимірами людського буття, які виділяються в дискурсі філософської антропології як метаантропології. Методологічними засадами дослідження стали компаративістський і герменевтичний підходи – при аналізі текстів авторів, які розглядали проблему уяви і її впливу на реальний правозахист, а також метаантропологія як методологія буденного, граничного і метаграничного екзистенціальних вимірів буття людини й метаантропологічний потенціалізм як методологічна стратегія, яка окреслює можливості і стратегії розвитку в цих вимірах. В контексті методології метаантропології підкреслюється важливість уяви у метаграничному вимірі буття, оскільки вона пов’язує в цьому вимірі творчість і цілісність особистості, її відкритість до іншої особистості. На цій методологічній основі уява може бути використана для подолання розриву між образами та ідеями, а також для створення ментальних моделей гуманістичного суспільства, яке не відповідає існуючим соціальним нормам і структурам. Підкреслюється роль уяви у формуванні емпатії та розуміння інших через мистецтво та образне мислення, що має позитивний вплив на переживання досвіду війни.Наукова новизна дослідження полягає в окреслені потенції феномену людської уяви у процесі розбудови суспільства, що переживає досвід війни та осмислення зміцнення суб’єктності держави в методологічних координатах філософської антропології як метаантропології та метаантропологічного потенціаналізму. Висновки. Таким чином, уява може бути використана для створення ментальних моделей гуманістичного суспільства, подолання розриву між образами та ідеями, кидання виклику соціальним нормам і структурам, розвитку креативності та натхнення для створення кращого суспільства.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectметаграничне буття людиниuk_UA
dc.subjectсуб’єктністьuk_UA
dc.subjectуяваuk_UA
dc.subjectправа людиниuk_UA
dc.subjectдосвід війниuk_UA
dc.subjectвплив війниuk_UA
dc.subjectметаантропологіяuk_UA
dc.subjectметаантропологічний потенціалізмuk_UA
dc.subjectекзистенціальні виміриuk_UA
dc.subjectбуденне буття людиниuk_UA
dc.subjectграничне буття людиниuk_UA
dc.titleРоль уяви в гуманізації людського буття під час війни: методологічні координати метаантропологіїuk_UA
dc.title.alternativeThe role of imagination in the humanisation of human existence during the war: methodological coordinates of meta-antropologyuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 51 (2025) Людинознавчі студії. Серія «Філософія»

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Дресвяннікова.pdf367,06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.