Від міфу до міфології: народження суперечності

Abstract

Мета дослідження. У статті розглядаються особливості переходу від міфу до міфології як типів світовідношення, в основі якого полягає відмінність чуттєвого та раціонального сприйняття людиною світу. Методологія. Дослідження здійснено на підставі методів абстрактного та конкретного, єдності історичного та логічного, внаслідок чого показано засновний характер чуттєвої суперечності як підстави подальшого розгортання людської сутності у просторі і часі. Наукова новизна. У статті аргументується ідея про те, міфологія є проміжним етапом становлення людського світогляду від міфу до раціональності, коли людина поступово почала усвідомлювати свою відмінність від природи, але застосовувала при цьому засоби міфу, внаслідок чого міф переставав бути реальним буттям людини, трансформуючись у абстрактну форму історії. Особливості діалектики міфу є чуттєвий тип суперечності, який має певні відмінності від логічного її типу, зокрема замість взаємного відображення і визначення протилежностей чуттєва суперечність ґрунтується на принципі їх ототожнення; замість понятійного апарату використовується сукупність власних імен тощо. Смислом чуттєвої суперечності була спроба заперечення суперечності як такої, сприйняття її як помилки або непорозуміння. Водночас чуттєва суперечність виступає критерієм суто людського ставлення до світу, формуючи вміння усвідомлено переживати події теперішнього і минулого. Висновок. Соціальність людської чуттєвості проявляється в тому, що вона формується і функціонує як наслідок і складова соціальної атмосфери – тобто, чогось принципово відмінного від матеріально-речового і природного. Почуття трансформуються, перебудовуючись під впливом небачених раніше колективних форм спілкування, стаючи індивідуально слабшими і вразливими, але сильнішими у колективному прояві завдяки появі можливості колективного переживання життєво важливих дій. Однак цей процес легше відобразити в логіці понять, ніж описати образно-предметними засобами.