Формування міжкультурної комунікативної компетентності магістрів педагогічних спеціальностей

Abstract

У статті розкрито актуальність проблеми формування міжкультурної комунікативної компетентності (МКК) магістрів педагогічних спеціальностей. Необхідність цієї компетентності викликана сучасним вектором розвитку світової та української освіти, що інтегрується до Європейського простору вищої освіти на тлі глобалізаційних процесів та зростання багатокультурності освітнього середовища. Висвітлено зміст поняття «міжкультурна комунікативна компетентність». Акцентовано увагу на важливості формування її у магістрів через їхню подвійну роль: вони повинні володіти МКК для власних взаємодій, а також формувати її у своїх майбутніх учнів, впливаючи таким чином на майбутню суспільну згуртованість. Узагальнено результати емпіричного дослідження, яке охопило 130 магістрів педагогічних спеціальностей. Проаналізовано рівень сформованості міжкультурної комунікативної компетентності (МКК) шляхом застосування розробленої анкети. Оцінювання здійснювалося на основі трикомпонентної структури, що охоплювала: когнітивний (знання та усвідомлення), афективний (емоційна стійкість та гнучкість) та поведінковий (практичні навички) критерії МКК. Представлено, що більшість магістрів (93 %) демонструють середній МКК. Аналіз результатів дослідження підтверджує, що теоретична підготовка не може повною мірою замінити міжкультурну практику. Крім того, поточна магістерська програма не забезпечує статистично значущого зростання рівня МКК протягом навчання. Проаналізовано бажані форми навчання: магістри надають перевагу активним, практико-орієнтованим методам, зокрема, практичним тренінгам (78 %) та проєктній роботі (55 %). Більшість опитаних вважають обсяг навчальних дисциплін для розвитку МКК недостатнім. Узагальнення отриманих результатів акцентує увагу на необхідності інтеграції спеціалізованих міжкультурних навчальних курсів до освітніх програм.