Опіка і виховання безпритульних дітей у європейській педагогічній думці

Abstract

У статті висвітлено сутність понять «опіка над дітьми», «примусове виховання неповнолітніх правопорушників», «конфесійне виховання». Окреслено еволюцію інституційних форм опіки і виховання у ХІХ – ХХ ст. (притулків, сиротинців, будинків для безпритульних, виховних притулків, лікувально-педагогічних центрів і психіатричних лікарень для дітей та молоді). Акцентовано увагу на диференціації і професіоналізації соціальної роботи, «педагогіці для безпритульних». Досліджено загальну історіографію виховання дітей у притулках