Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9417
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЛіпін, Микола-
dc.date.accessioned2026-04-03T06:27:42Z-
dc.date.available2026-04-03T06:27:42Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationЛіпін, Микола. Традиція, традиціоналізм, відповідальність: соціально-політичні виміри = Tradition, traditionality, responsibility: socio-political dimensions / М. Ліпін // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Н. В. Скотна (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Г. Є. Аляєв та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2019. - Вип. 41 : Філософія. - С. 77-95.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9417-
dc.description.abstractПитання про співвідношення традиції і сучасності починає звучати на повний голос в Новий час і залишається актуальним у контексті викликів сьогодення. Для доби Модерну це питання обумовлене не випадковими форс-мажорними обставинами, а іманентною логікою її розвитку. Мета статті – розглянути традицію як творче начало, в якому знімається дуалізм нового і старого, традиціоналізму та модернізації, минулого і сучасного. Для досягнення зазначеної мети необхідно здійснити аналіз живої, творчої традиції як відповідального ставлення людини до світу, в якому долається однобічна абсолютизація минулого. Методологія. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, аналізу та синтезу, що дало змогу виявити значимість класичних форм думки для осмислення феноменів «традиція», «традиціоналізм» і «відповідальність». Теоретична новизна. Ми наголошуємо на тому, що становлення новоєвропейського індивіда відбувається через взяття на себе відповідальності за все, що відбувається у його житті, відповідно минуле, традиція, звичаї втрачають притаманний їм автоматизм, проблематизуються, стаючи нічим ззовні не забезпеченими. Таким чином, питання про співвідношення традиції і сучасності не вичерпується протиставленням минулого і теперішнього, а відсилає до способів існування людини, до притаманного їй обов՚язку починати все те, що начебто відбувається саме собою, у тому числі і традицію. Висновки. Спроби «відродження» культури, традицій поза активністю людини є спробами надати спадщині минулого статус наявного, продовжити її без пробудження спадкоємців. Штучне відтворення традиції задля забезпечення готових, сталих і надіндивідуальних орієнтирів людського життя у нестабільному, плинному світі породжує ідеологізований традиціоналізм.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectідентичністьuk_UA
dc.subjectісторіяuk_UA
dc.subjectтрадиціяuk_UA
dc.subjectтрадиціоналізмuk_UA
dc.subjectвідповідальністьuk_UA
dc.subjectвладаuk_UA
dc.titleТрадиція, традиціоналізм, відповідальність: соціально-політичні виміриuk_UA
dc.title.alternativeTradition, traditionality, responsibility: socio-political dimensionsuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:Вип. 41 2019 Серія Філософія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Ліпін (2).pdf602,46 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.