Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9420Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Суходуб, Тетяна | - |
| dc.date.accessioned | 2026-04-03T06:42:43Z | - |
| dc.date.available | 2026-04-03T06:42:43Z | - |
| dc.date.issued | 2019 | - |
| dc.identifier.citation | Суходуб, Тетяна. Етюд про С.С. Аверинцева = Etude about S.S. Averintsev / Т. Суходуб // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Н. В. Скотна (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Г. Є. Аляєв та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2019. - Вип. 41 : Філософія. - С. 124-144. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9420 | - |
| dc.description.abstract | Стаття присвячена аналізу філософського світогляду культуролога, естетика, літературознавця, філолога, знавця християнської традиції, енциклопедиста С.С. Аверинцева (1937–2004). Робота написана в жанрі етюду. Вибір такого способу міркування визначений тим, що особистість і творча спадщина С.С. Аверинцева розглянуті як культурне явище ХХ ст. У цьому плані етюд (якщо виходити з латинського аналога цього слова – studium) дає можливість одночасно міркувати і пізнавати, вивчати і навчатися, інакше кажучи, «етюдне» мислення передбачає намагання, старанність у навчанні і розуміння, пред՚явлення результатів осмислення. Мета статті. Розглянути філософський світогляд С.С. Аверинцева в контексті його роздумів про культурні підстави європейського людства і трагізм історії ХХ ст. Методологія. У дослідженні автор спирається на один з основоположних принципів сучасної (постнекласичної) методології – урахування аксіологічного виміру людського буття, що допомагає в духовно-культурному контексті розглянути тоталітарну ідеологію як прикмету історії ХХ ст., на що особливу увагу звертав С.С. Аверинцев. Висновки. Своєрідну «формулу» культури європейського людства С.С. Аверинцев бачить у раціоналізмі як системі мислення, створеному грецькою культурою, схоластичною і «новочасною». В основі цієї традиції – філософія, віра і закон, державний порядок. Що стосується інтелектуальної культури, то вона представлена передовсім двома формами – філологією і філософією. Мислитель аргументує неприпустимість їх змішування, позаяк специфіка філології – у роботі над словом, текстом; філософії – у створенні концепцій світобачення. Проте на основі текстів Аверинцева автор показує, що змістовно філософія і філологія близькі, бо передовсім демонструють одну й ту саму турботу – турботу про культуру людяності. Панування ж у сучасних суспільствах «духу ненауковості», «духу абстракції» – головна причина існування тоталітарних ідеологій, в основі яких лежать принципи нетерпимості, ненависті до всіх Інших, не схожих та інакших, але без яких єдине загальнолюдське ціле буде неповним. У політичних режимах, що використовують таку ідеологію, С.С. Аверинцев бачив «нову віру», яка прагне замінити собою традиційні релігії з допомогою насильства і пропаганди. Культура за таких обставин, закономірно, підпадає під диктат політики, результатом чого є нові, більш витончені, а тому менш помітні форми тоталітаризму. | uk_UA |
| dc.language.iso | ru | uk_UA |
| dc.subject | європейський раціоналізм | uk_UA |
| dc.subject | доля християнина в ХХ ст. | uk_UA |
| dc.subject | філософський світогляд С.С. Аверинцева | uk_UA |
| dc.subject | ідеологія тоталітаризму | uk_UA |
| dc.subject | філософія і філологія як інтелектуальні культури | uk_UA |
| dc.subject | «одноосібна відповідальність» як принцип життя | uk_UA |
| dc.title | Етюд про С.С. Аверинцева | uk_UA |
| dc.title.alternative | Etude about S.S. Averintsev | uk_UA |
| dc.type | Стаття | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | Вип. 41 2019 Серія Філософія | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Суходуб (2).pdf | 608,21 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.