Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9420
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСуходуб, Тетяна-
dc.date.accessioned2026-04-03T06:42:43Z-
dc.date.available2026-04-03T06:42:43Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationСуходуб, Тетяна. Етюд про С.С. Аверинцева = Etude about S.S. Averintsev / Т. Суходуб // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Н. В. Скотна (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Г. Є. Аляєв та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2019. - Вип. 41 : Філософія. - С. 124-144.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9420-
dc.description.abstractСтаття присвячена аналізу філософського світогляду культуролога, естетика, літературознавця, філолога, знавця християнської традиції, енциклопедиста С.С. Аверинцева (1937–2004). Робота написана в жанрі етюду. Вибір такого способу міркування визначений тим, що особистість і творча спадщина С.С. Аверинцева розглянуті як культурне явище ХХ ст. У цьому плані етюд (якщо виходити з латинського аналога цього слова – studium) дає можливість одночасно міркувати і пізнавати, вивчати і навчатися, інакше кажучи, «етюдне» мислення передбачає намагання, старанність у навчанні і розуміння, пред՚явлення результатів осмислення. Мета статті. Розглянути філософський світогляд С.С. Аверинцева в контексті його роздумів про культурні підстави європейського людства і трагізм історії ХХ ст. Методологія. У дослідженні автор спирається на один з основоположних принципів сучасної (постнекласичної) методології – урахування аксіологічного виміру людського буття, що допомагає в духовно-культурному контексті розглянути тоталітарну ідеологію як прикмету історії ХХ ст., на що особливу увагу звертав С.С. Аверинцев. Висновки. Своєрідну «формулу» культури європейського людства С.С. Аверинцев бачить у раціоналізмі як системі мислення, створеному грецькою культурою, схоластичною і «новочасною». В основі цієї традиції – філософія, віра і закон, державний порядок. Що стосується інтелектуальної культури, то вона представлена передовсім двома формами – філологією і філософією. Мислитель аргументує неприпустимість їх змішування, позаяк специфіка філології – у роботі над словом, текстом; філософії – у створенні концепцій світобачення. Проте на основі текстів Аверинцева автор показує, що змістовно філософія і філологія близькі, бо передовсім демонструють одну й ту саму турботу – турботу про культуру людяності. Панування ж у сучасних суспільствах «духу ненауковості», «духу абстракції» – головна причина існування тоталітарних ідеологій, в основі яких лежать принципи нетерпимості, ненависті до всіх Інших, не схожих та інакших, але без яких єдине загальнолюдське ціле буде неповним. У політичних режимах, що використовують таку ідеологію, С.С. Аверинцев бачив «нову віру», яка прагне замінити собою традиційні релігії з допомогою насильства і пропаганди. Культура за таких обставин, закономірно, підпадає під диктат політики, результатом чого є нові, більш витончені, а тому менш помітні форми тоталітаризму.uk_UA
dc.language.isoruuk_UA
dc.subjectєвропейський раціоналізмuk_UA
dc.subjectдоля християнина в ХХ ст.uk_UA
dc.subjectфілософський світогляд С.С. Аверинцеваuk_UA
dc.subjectідеологія тоталітаризмуuk_UA
dc.subjectфілософія і філологія як інтелектуальні культуриuk_UA
dc.subject«одноосібна відповідальність» як принцип життяuk_UA
dc.titleЕтюд про С.С. Аверинцеваuk_UA
dc.title.alternativeEtude about S.S. Averintsevuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:Вип. 41 2019 Серія Філософія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Суходуб (2).pdf608,21 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.