Особливості емоційного вигорання педагогічних працівників

Abstract

Проблеми дослідження та вивчення емоційної сфери педагогічного працівника набувають надзвичайної вагомості в умовах сьогодення. Освітня діяльність в режимі дистанційного та змішаного навчання, високе емоційне навантаженням, відповідальність за життя та здоров’я дітей, визначення власної освітньої траєкторії розвитку, емоційність діяльності, безперервність психологічного аналізу ситуацій, конфліктні ситуації – фактори, які ведуть до стресових ситуацій у професійній діяльності педагогічного працівника. Нагромадження стресових ситуацій діє на особистісний, мотиваційний та регулятивно-ситуаційний рівні особистості педагогічного працівника і викликають емоційне вигорання. Чинники, що впливають на розвиток емоційного вигорання – тип нервової системи і темперамент, професійні особливості (кар’єра, стаж, мотивація, середовище, особливості управлінського впливу), професійні компетенції та особистісні якості. У статті вказано на передумови емоційного вигорання у педагогів дошкільних навчальних закладів, а саме: необхідність постійного саморозвитку, використання інноваційних освітніх технологій, інтелектуальні навантаження. Для педагогічних працівників закладів дошкільної освіти емоційне вигорання пов’язане, у більшості, не з безпосередніми професійним обов’язками, а зі стресами, які виникають внаслідок зміни у організації праці, управлінському впливі. У педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти у ході емпіричного дослідження виявлено наступні домінуючі симптоми емоційного вигорання: у фазі «напруги» - незадоволеність собою та тривога і депресія. У фазі «резистенції» переважаючий симптом: редукція професійних обов’язків. Педагогічні працівники позбуваються обов’язків, які вимагають проявів емоцій. У фазі «виснаження» домінує особиста відстороненість. Педагогічні працівники відмежовують себе від спілкування. Змінити ситуацію і зменшити вплив стресових ситуацій можливо за участі керівництва закладів освіти, центрів професійного розвитку педагогічних працівників. Велика частина роботи відводиться і на самого педагогічного працівника - саморозвиток, управління власним часом, активна позиція щодо відновлення власних ресурсів, позиція здорової особистості у всіх сферах: фізичній, соціальній, психічній, психологічній, духовній. Розвиток якостей зрілої особистості, яка живе повноцінно, конструктивна в усіх сферах життя, любить життя в усіх його проявах, відчуває єдність зі всім, що сприяє розвитку, відкрита до проблем свого життя, здатна зосереджуватися на їх розв’язанні - основа запобіганню розвитку синдрому емоційного вигорання.