Photography as a source from the history of everyday life ukrainian emigration in inter-war Czechoslovakia

Abstract

У статті розглянуто документальний потенціал фотографії як візуального джерела для вивчення повсякденного життя української інтелігенції в умовах еміграції в Чехословацькій республіці у міжвоєнний період. Мета статті полягає у розкритті можливостей використання фотографії як візуального джерела для пізнання і розуміння повсякденного життя українських інтелігентів в умовах фізичної відірваності від батьківщини, які сподівалися на повернення у відновлену Українську державу. Методологія розгляду заявленої теми передбачає інтегральне поєднання дослідницького інструментарію та методик кількох соціогуманітарних дисциплін, зокрема, історії, соціології, культурології тощо. Водночас історико-антропологічна оптика аналізу вимагає опертя на спеціальні методики дослідження повсякденності, зокрема за феноменологією А.Шюца, та теоретично-методологічні рекомендації візуальної соціології від П.Штомпки. Основний масив світлинпоходить з «Празького архіву», який був свідомо сформований самими емігрантами. Після закінчення війни він був переданий в Україну за програмою контрибуції. Радянські спецслужби піддали його цензурі, частково знищили і розподілили в ЦДАВО України, ЦДАГОУ, ЦДКФФА України ім. Г.Пшеничного, ЦДАЕА. Архівні колекції доповнюють сімейні альбоми і приватні збірки. У предметному полі статті – фотографії соціо-антрологічного наповнення, в яких відображена громадська і фахова діяльність емігрантів, соціокультурна подієвість, навчання, а також родинно-приватний світ, дозвілля, відпочинок, розваги, мандрівки тощо. Наукова новизна публікації полягає у тому, що в ній робиться спроба проаналізувати світлини як візуальні свідчення повсякдення інтелігенції в умовах еміграції, не обмежуючись їх репрезентативною очевидною (фактографічною) промовистістю щодо матеріальної сторони життя, але й розкрити їхній глибинний знаково-символічний потенціал для відстеження ціннісних і аксіологічних характеристик, соціальних установок, що й визначали смисли буття еміграційної спільноти. Висновки. За наявними фотографіями можна робити висновки не тільки про матеріальний бік повсякденного життя емігрантів, але й про їхні настрої, переживання, емоції, простежувати наміри і цілі діяльності, аналізувати ступінь їхньої соціальної адаптації, вміння приймати виклики і здатність комунікації в нових обставинах, налагоджувати культурне споживання, з’ясовувати смакові уподобання. За зафіксованими на фотографіях предметами щоденного користування в приватному просторі і під час громадсько-культурних заходів простежується прагнення зберегти свою національну ідентичність і зробити внесок у відновлення української державності.