Небесна Сотня як символічно-сакральна формула майданної поезії

Abstract

Статтю присвячено історії народження, розвитку й поширення знакового концептуального образу української мовосвідомості “Небесна Сотня”, дослідженню мовностилістичних особливостей слова-концепту.

Зазначено, що поезія Майдану – унікальне явище не тільки в українській літературній площині, а й у багатьох інших – ментальній, духовній, соціальній, лінгвостилістичній. Це твори про боротьбу, про Майдан як символ нескореності й віри та про загиблих – щирі, відчайдушні й болючі, вони заслуговують бути увічненими.

Зроблено узагальнення, що Небесна Сотня – це блискуча, лаконізована до двох слів образно-концептуальна й символічно-сакральна лінгвопоетична формула, знаковий лейтмотивний слово образ майданного дискурсу.