Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10320
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЗакаляк, Наталія Романівна-
dc.contributor.authorБейба, Олег Володимирович-
dc.date.accessioned2026-07-02T11:00:55Z-
dc.date.available2026-07-02T11:00:55Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationЗакаляк Н., Бейба О. Ерготерапевтична оцінка та основні стратегії втручання при хворобі Паркінсона. Шляхи розвитку рухової активності молоді України: матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Дрогобич, 14 травня 2026 р. Дрогобич : По́світ, 2026. С. 283-291.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10320-
dc.descriptionХвороба Паркінсона належить до найбільш поширених нейродегенеративних захворювань центральної нервової системи та характеризується поступовим прогресуванням рухових і немоторних порушень [5, 13]. Основними клінічними проявами є тремор у стані спокою, м’язова ригідність, гіпокінезія та постуральна нестійкість, що зумовлюють обмеження функціональної активності та зниження якості життя пацієнтів [8, 11]. За даними сучасних досліджень, спостерігається тенденція до зростання поширеності цього захворювання, а також зниження віку дебюту хвороби [2, 16]. Це зумовлює необхідність удосконалення підходів до реабілітації, спрямованих на підтримання незалежності та соціальної участі пацієнтів [6, 7]. Аналіз наукових джерел свідчить, що значна увага приділяється медикаментозному лікуванню, тоді як питання ерготерапевтичного супроводу потребують подальшого узагальнення та систематизації [5, 10]. Особливо актуальним є визначення ефективних стратегій ерготерапевтичного втручання, які дозволяють адаптувати пацієнта до прогресуючих функціональних обмежень. Слід зазначити, що хвороба Паркінсона має складний патогенез, пов’язаний із дегенерацією дофамінергічних нейронів чорної субстанції, що призводить до порушення нейромедіаторного балансу в центральній нервовій системі. Внаслідок цього виникають не лише моторні розлади, але й широкий спектр немоторних симптомів, серед яких депресія, порушення сну, вегетативні дисфункції та когнітивні розлади [11, 13]. Саме поєднання моторних і немоторних проявів значною мірою визначає ступінь обмеження життєдіяльності пацієнтів. Особливістю перебігу хвороби Паркінсона є її хронічний прогресуючий характер, що потребує тривалого комплексного супроводу. Медикаментозна терапія, незважаючи на свою ефективність у контролі симптомів, не здатна повністю запобігти розвитку функціональних обмежень. У зв’язку з цим значну роль відіграють немедикаментозні методи реабілітації, зокрема ерготерапія, яка орієнтована на збереження активності та участі пацієнта у повсякденному житті [4, 9, 14]. У сучасній реабілітаційній практиці все більшого значення набуває клієнт-орієнтований підхід, який передбачає врахування індивідуальних потреб, життєвих цінностей і пріоритетів пацієнта. Такий підхід дозволяє не лише підвищити ефективність втручання, але й сприяє формуванню мотивації до активної участі у реабілітаційному процесі. Таким чином, актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу ерготерапевтичних підходів при хворобі Паркінсона з урахуванням сучасних уявлень про функціональні обмеження, активність і участь пацієнтів у різних сферах життя.uk_UA
dc.description.abstractХвороба Паркінсона є одним із найпоширеніших нейродегенеративних захворювань, що супроводжується прогресуючими руховими та немоторними порушеннями і суттєво знижує рівень функціональної незалежності пацієнтів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності захворювання та необхідністю вдосконалення реабілітаційних підходів. Метою дослідження було узагальнити сучасні підходи до ерготерапевтичної оцінки та визначити основні стратегії втручання при хворобі Паркінсона. В якості методів дослідження використовувався аналіз науково-методичної літератури, узагальнення клінічних даних, систематизація підходів до ерготерапії. Встановлено, що ерготерапевтична оцінка повинна охоплювати аналіз моторних, когнітивних та соціальних функцій, а також рівень виконання повсякденної діяльності. Основними стратегіями втручання є навчання компенсаторним технікам, розвиток функціональних навичок, адаптація середовища та використання допоміжних засобів. Доведено ефективність мультидисциплінарного підходу у підвищенні якості життя пацієнтів.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherДДПУuk_UA
dc.subjectхвороба Паркінсонаuk_UA
dc.subjectерготерапіяuk_UA
dc.subjectреабілітаціяuk_UA
dc.subjectфункціональна незалежністьuk_UA
dc.subjectповсякденна діяльністьuk_UA
dc.subjectадаптація середовищаuk_UA
dc.titleЕрготерапевтична оцінка та основні сртатегії втручання при хворобі Паркінсонаuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові видання

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
4_Закаляк, Бейба.docx52,9 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.