Дослідження проблеми людської ідентичності у творчості Віслави Шимборської

Abstract

У статті досліджено проблему людської ідентичності у творчості польської поетеси, лауреатки Нобелівської премії Віслави Шимборської. Ідентичність у її поезії розглядається як відкритий і динамічний процес, пов’язаний із самопізнанням, сумнівом, іронією та постійним переосмисленням особистістю свого місця у світі. Проаналізовано роль пам’яті й часу у формуванні індивідуального та колективного «я», мотиви випадковості існування, конфлікту особистості й суспільства, смерті та безсмертя. Особливу увагу приділено сучасним інтерпретаціям творчості Шимборської в контексті постгуманітаристики, взаємодії людського і позалюдського суб’єктів, а також функції іронії та деконструкції стереотипів. Поетика Шимборської постає як простір осмислення ідентичності як незавершеного процесу мислення, співіснування та відповідальності перед собою і світом.