Комунікативні невдачі в сучасному українському дискурсі: лінгвістичні та прагматичні чинники

Abstract

У статті досліджено феномен комунікативних невдач як складне психолінгвістичне явище, що виникає внаслідок порушення взаємодії між учасниками мовленнєвого акту на різних рівнях комунікації: мовному, прагматичному, когнітивному та соціокультурному. Актуальність розвідки зумовлена антропоцентричним спрямуванням сучасної лінгвістики, у межах якої особливого значення набуває аналіз не лише нормативних аспектів мовлення, а й відхилень від них як самостійних об’єктів наукового осмислення. Метою статті є виявлення та аналіз основних лінгвістичних чинників, які спричиняють комунікативні невдачі в різних типах дискурсу. У статті проаналізовано наукові підходи українських і зарубіжних мовознавців до тлумачення поняття «комунікативна невдача», з’ясовано, що у сучасній лінгвістиці немає єдиної типології комунікативних девіацій; наголошено на розмежуванні мовних і власне комунікативних девіацій, а також ролі прагматичних чинників у виникненні комунікативних збоїв. Опрацьовано приклади комунікативних невдач у політичному, медійному та розмовно-побутовому дискурсах. Установлено, що порушення тієї чи тієї мовної норми (морфологічної, синтаксичної, лексичної тощо), некоректне вживання семантичних або прагматичних маркерів спричиняють спотворення змісту, неправильне тлумачення повідомлень і слугують джерелом виникнення непорозуміння між комунікантами чи зриву комунікативного акту загалом. З’ясовано, що більшість комунікативних збоїв породжує невмотивоване використання іншомовної лексики, передусім англізмів, семантична неточність, порушення принципів кооперації та неврахування фонових знань адресата. Доведено, що надмірна англізація мовлення часто виконує іміджеву або псевдопрестижну функцію, однак ускладнює сприйняття повідомлення й перешкоджає досягненню комунікативної мети. Висновувано, що комунікативні невдачі є закономірним результатом недостатньої сформованості комунікативної компетентності й потребують комплексного аналізу з урахуванням дискурсивних умов, що відкриває перспективи подальших досліджень у сфері комунікативної лінгвістики.