Інтернет як сучасний засіб саморефлексії людини у віртуальному просторі

Abstract

Стаття присвячена комплексному дослідженню інтернет-блогу як сучасного засобу саморефлексії особистості в англомовному віртуальному просторі. Метою розвідки є конкретизація поняття «інтернет-блог», виявлення його ключових жанрових характеристик та проведення компаративного аналізу синтаксичних параметрів англомовних блогів у межах американської та британської лінгвокультур. Робота спрямована на виявлення того, як специфічні мовні засоби та граматичні структури стають інструментами конструювання віртуальної ідентичності та публічної самопрезентації автора. У дослідженні використано холістичний підхід, що інтегрує загальнонаукові та спеціальні філологічні методи. Метод спостереження та описовий метод застосовано для виокремлення структурних елементів блогу. Дискурс-аналіз та контекстуально-інтерпретаційний метод дали змогу розкрити комунікативно-прагматичний потенціал вербальних засобів. Особливу увагу приділено методу порівняльного аналізу (на базі двох зразків одноденних блогів) для встановлення кількісних та якісних відмінностей у синтаксичній організації американських та британських блогів. У дослідженні вперше запропоновано диференціацію англомовного блогового дискурсу на основі синтаксичних профілів, що уможливило виокремлення типів «інструктивного прагматизму» (США) й «наративного імпресіонізму» (Велика Британія). Розширено наукові уявлення про роль синтаксичної організації, еліпсису та модального пом’якшення як засобів віртуальної саморефлексії. Доведено, що самопрезентація в блогах корелює з національно-культурними особливостями побудови наративу: від «автора-інженера» до «автора-картографа». Дослідження підтвердило, що блог є гібридним жанром, який трансформує приватну рефлексію в публічний перформанс. Встановлено, що американські блоги відзначаються високим рівнем імперативності (17,2%) та прагматичною спрямованістю, тоді як британські блоги орієнтовані на створення атмосфери та контексту через складні синтаксичні конструкції (37,8%) та координаційний зв’язок. Виявлені лінгвістичні особливості, такі як домінування першої особи та засоби візуальної діалектності, є ключовими інструментами формування «цифрового Я» автора, адаптованого до вимог сучасної комп’ютерно опосередкованої комунікації.