Синкретизм як лінгвальний феномен у курсі викладання синтаксису на уроках української мови в закладах загальної середньої освіти

Abstract

У магістерській роботі досліджено явище синкретизму семантико-синтаксичних відношень у простому реченні, обґрунтовано методику його викладання в закладах загальної середньої освіти. Передусім з’ясовано сутність синкретизму як лінгвального феномену, удокладнено його дефініції та відповідну метамову. Окреслено встановлені лінгвістами чинники постання синкретизму семантико-синтаксичних відношень; простежено детермінованість частотності з’яви цих відношень у тому чи тому контексті; названо диференційні ознаки синкретичних членів речення. Систематизовано синкретичні семантико-синтаксичні відношення, репрезентовані другорядними членами речення, з вирізненням усталених у лінгвістиці двох основних типів – з однобічною прислівною і двобічною залежністю. На основі дібраного фактичного матеріалу з тексту роману О. Лупія «Падіння давньої столиці» розглянуто особливості вияву одноступеневого та кількаступеневого синкретизму в межах однобічної та двобічної залежності, з переважанням першого типу. Уперше виокремлено та описано моделі кількаступеневого синкретизму «з опертям на одному елементові синтаксичної структури» та «з опертям на кількох елементах синтаксичної структури» з випрацюванням відповідних рекомендацій щодо кваліфікування синтаксичних функцій синкретизованих елементів. З урахуванням проведеного експериментального викладання синкретизму в закладі загальної середньої освіти доведено доцільність уведення цього феномену до шкільної програми для формування критичного мислення та підвищення загальної мовної компетенції учнів. Випрацьовано систему методичних рекомендацій та дидактичного матеріалу для ефективності проведення уроку з вивчення синкретичних явищ у курсі викладання синтаксису на уроках української мови в закладах середньої освіти.