Формування екологічної культури майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки

Abstract

Дисертація присвячена розкриттю проблеми формування екологічної культури майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки. У результаті проведеного дослідження теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено процес формування екологічної культури майбутніх учителів технологій у системі професійної підготовки. Виявлено суперечності між зростаючими вимогами суспільства до рівня екологічної культури педагогів і недостатнім рівнем її сформованості у студентів, що зумовлює потребу в оновленні підходів до екологічної підготовки у закладах вищої освіти. Уточнено зміст ключових понять дослідження та визначено екологічну культуру як інтегральну якість особистості, що поєднує ціннісне ставлення до природи, екологічні знання, уміння, навички та готовність до відповідальної професійної діяльності на засадах сталого розвитку. Формування екологічної культури майбутніх учителів технологій розглянуто як системний і цілеспрямований процес, результатом якого є здатність студентів інтегрувати екологічні принципи в педагогічну практику. Розроблено й науково обґрунтовано модель формування екологічної культури майбутніх учителів технологій, що охоплює цільовий, змістовий, процесуальний та контрольно-оцінний блоки й реалізується за умов мотиваційної спрямованості, інтеграції екологічного змісту в освітній процес, практико-орієнтованої діяльності та використання інноваційних педагогічних технологій. Обґрунтовано шляхи екологізації змісту фахової підготовки, зокрема через упровадження спецкурсу та міждисциплінарних екологічних проєктів. Ефективність розробленої моделі та визначених педагогічних умов підтверджено результатами педагогічного експерименту, які засвідчили позитивну динаміку рівнів сформованості екологічної культури майбутніх учителів технологій. На контрольно-узагальнювальному етапі педагогічного експерименту абсолютне середнє значення якісних змін рівня сформованості екологічної культури студентів експериментальних груп за інтегральним критерієм було вищим (16,15%), ніж у студентів контрольних груп (8,95%). Отримані результати підтверджують ефективність розробленої моделі та організаційно-педагогічних умов її реалізації й дають підстави для впровадження результатів дисертаційної роботи в освітній процес закладів вищої педагогічної освіти, які здійснюють фахову підготовку майбутніх учителів технологій. Отримані результати створюють підґрунтя для вдосконалення освітньо-професійних програм і впровадження результатів дослідження в практику підготовки педагогічних кадрів. Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають в тому, що вперше: – розкрито закономірності та схарактеризовано особливості процесу формування екологічної культури майбутніх учителів технологій у сучасних умовах вищої педагогічної освіти, з урахуванням викликів сталого розвитку, екологічної безпеки та інноваційного характеру технологічної освіти; – уточнено сутнісні ознаки та функціональні характеристики структурних компонентів екологічної культури майбутніх учителів технологій, зокрема емоційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, соціально-відповідального, інноваційного та рефлексивного компонентів, що відображають цілісність цієї особистісно-професійної якості; – розроблено та експериментально перевірено модель формування екологічної культури майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки, яка ґрунтується на онтологічно-методологічному, науководидактичному та педагогічному базисах і передбачає системну єдність цільового, змістового, процесуального та контрольно-оцінного блоків. Цільовий блок моделі відображає мету й завдання формування екологічної культури майбутніх учителів технологій; змістовий блок орієнтований на екологізацію обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів та їх інтеграцію зі спецкурсом за вибором «Екологічна культура школярів»; процесуальний блок характеризує педагогічну взаємодію суб’єктів освітнього процесу за умов поєднання традиційних і інноваційних методів, форм і технологій навчання; контрольно-оцінний блок забезпечує об’єктивне визначення рівнів сформованості екологічної культури студентів; – виокремлено та науково обґрунтовано комплекс педагогічних умов формування екологічної культури майбутніх учителів трудового навчання та технологій, а саме: формування стійкої мотивації та ціннісного ставлення до екологічної культури; інтеграція екологічного змісту в освітній процес фахової підготовки; організація практико-орієнтованої діяльності екологічного спрямування; забезпечення інноваційних педагогічних впливів у професійній підготовці; – визначено критерії (емоційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, соціально-відповідальний, інноваційний, рефлексивний), показники та рівні (низький, середній, достатній, високий) сформованості екологічної культури майбутніх учителів технологій, а також обґрунтовано можливість їх інтеграції в узагальнений показник сформованості цієї якості. Крім того, уточнено сутність і зміст основних понять дослідження («екологічна культура», «сталий розвиток», «екологічна освіта», «екологічна культура педагога») та сформульовано авторське визначення ключової категорії дослідження – «формування екологічної культури майбутніх учителів технологій». Подальшого розвитку набули підходи до екологізації змісту професійної підготовки майбутніх учителів технологій, напрями поєднання традиційних і інноваційних методів та технологій навчання, використання проєктної й дослідницької діяльності як засобу формування екологічної культури, а також умови створення активного еколого-освітнього середовища у закладах вищої педагогічної освіти. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: – розроблену модель формування екологічної культури майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки можна використовувати для підвищення ефективності екологічної освіти та виховання студентської молоді педагогічних спеціальностей різних рівнів підготовки у закладах вищої освіти; – застосування обґрунтованої системи критеріїв, показників, рівнів та діагностичного інструментарію уможливлює здійснення об’єктивного моніторингу рівнів сформованості екологічної культури майбутніх учителів технологій і може бути використане в освітній практиці для діагностики та корекції результатів екологічної підготовки студентів; – удосконалені підходи до екологізації змісту професійної підготовки майбутніх учителів технологій можуть бути використані під час оновлення освітньо-професійних програм спеціальності А4.10 Середня освіта (Технології) , навчальних планів і робочих програм навчальних дисциплін соціальногуманітарного, науково-природничого та професійно-орієнтованого циклів; – розроблений і апробований спецкурс за вибором «Екологічна культура школярів», а також запропоновані форми, методи й технології навчання (проєктна діяльність, інтерактивні та цифрові освітні технології, екологічні практики) можуть бути використані в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників; – підготовлені методичні рекомендації, поради та дидактичні матеріали сприяють удосконаленню процесу формування екологічної культури майбутніх учителів технологій і можуть бути використані викладачами закладів вищої освіти, кураторами академічних груп, керівниками студентських проєктів екологічного спрямування. Перспективними напрямами подальших досліджень є вивчення ефективності використання цифрових і інтерактивних технологій для формування екологічної культури студентів, розроблення нових методичних концепцій, запровадження інноваційних форм, методів і засобів екологічної підготовки, підвищення кваліфікації викладачів щодо впровадження сучасних еколого-педагогічних технологій, а також аналіз впливу міждисциплінарних і проєктно-орієнтованих підходів на розвиток екологічної свідомості, критичного мислення та професійної компетентності майбутніх учителів технологій.