Основні напрями в ерготерапії

Abstract

Вступ. Ерготерапія ґрунтується на розумінні заняттєвої активності як ключового чинника участі людини в житті суспільства. Повсякденна діяльність набуває різного значення залежно від контексту: професійного, дозвіллєвого або терапевтичного. Саме через заняття людина реалізує себе, підтримує здоров’я та адаптується до змін, спричинених хворобою чи впливом середовища. Мета — узагальнити основні положення парадигми ерготерапії та розкрити значення заняттєвої активності як центрального поняття професії. Завдання: проаналізувати еволюцію парадигми ерготерапії; визначити сутність і складники заняттєвої активності; обґрунтувати її терапевтичний вплив на здоров’я та благополуччя людини. Методи. У дослідженні використано теоретичний аналіз наукових джерел, порівняння міжнародних визначень поняття «заняттєва активність», узагальнення концептуальних положень ерготерапії.