Формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору

Abstract

У роботі теоретично обґрунтовано на засадах особистісно орієнтованого підходу ефективність у формуванні стійкого інтересу в підлітків до занять туризмом у педагогічних умовах літніх оздоровчих таборів (далі – ЛОТ). З’ясовано психолого-педагогічні аспекти цього процесу, обґрунтовано методологічні засади, відтворено алгоритм виникнення у підлітків інтересу до занять туризмом та навчально-виховну модель його формування в педагогічних умовах ЛОТ, визначено форми і методи, на засадах особистісно орієнтованого підходу розглянуто його динаміку за параметрами рівнів мотивації, задоволення особистісних очікувань від перебування в ЛОТ, фізичної прикладної підготовки (в компетенція сили, витривалості, швидкості, спритності). Проблема формування у підлітка інтересу до занять туризмом виходить за межі компетенції лише фізичного виховання, а є загальною педагогічною проблемою. Підлітковий вік (11/12 – 15/16 років) є найбільш сприятливим для ефективного формування здорового способу життя, вмотивованих занять туризмом, оскільки відбувається перехід від природної потреби в рухах та мандрівках, пізнанні себе та світу до усвідомленої необхідності її задоволення. Джерелом інтересу до занять туризмом є внутрішня мотивація підлітка, яка виникає тоді, коли цілі і завдання щодо занять фізичною культурою, вимоги дорослих (батьків, учителів, вихователів, інструкторів, керівників фізкультури в школі та поза нею) виявляються для підлітка оптимальними, коли їхнє (дорослих) «треба» трансформується в його (підлітка) «хочу». Це поєднання естетичного та етичного рівнів усвідомлення підлітком проблеми і, як засвідчує опитування, на цьому етапі онтогенезу естетичне домінує над етичним. Інтерес підлітків до занять туризмом є формою емоційного вияву потреби рухової діяльності, що забезпечує скерованість особистісних сил підлітка на її задоволення. Процес формування інтересу до занять туризмом в умовах ЛОТ ми розглянули як мотиваційний, розкрили його діалектику, з’ясували логіку його «технології». Це дозволило відтворити алгоритм виникнення інтересу у конкретизації шести етапів: виникнення потреби займатися туризмом як відчуття підлітком нестачі руху, фізичного навантаження, самопізнання і самовдосконалення тощо → пошук способів задоволення цієї потреби → визначення цілей, напрямів дій → виконання конкретних дій у виборі і в заняттях туризмом → отримання результату як винагороди за виконані дії, що послаблює, зберігає чи посилює інтерес до занять туризмом → відчуття задоволеної потреби в заняттях фізичними вправами та туризмом, що свідчить про стійкий інтерес до цих занять як поєднання знань (інтегративних валеологічних), діяльності (власне занять фізичними вправами та туризмом – самостійно та спеціально організованих) та емоційного задоволення від цієї діяльності. Методологічні засади формування у підлітків інтересу до занять туризмом у ЛОТ визначені ідеями філософії і педагогіки канікул (А.Болл, Б.Болл, Г.Буранова, Н.Крилова, А.Сотнікова, С.Щекіна та інші), а також настановами особистісно орієнтованого підходу у поєднанні із валеологічним (М.Андрос, І.Бех, О.Вишневський, Т.Круцевич, М.Лук’янченко, Т.Ротерс, Л.Сущенко, В.Туяхова, С.Тупіленко, Н.Тимощук та інші). Суть цих настанов в наступному: - утвердження позиції підлітка як рівноправного учасника виховного процесу в педагогічних умовах ЛОТ; - співробітництво педагога (вихователя/інструктора/тренера) з вихованцями за типом суб’єкт-суб’єктної взаємодії, що сприяє взаєморозумінню, співпереживанню, вільному обміну думками, враженнями; - забезпечення умов повноцінної життєтворчості особистості, що сприяє індивідуальному розвитку підлітка, стимулює його внутрішню мотивацію до занять туризмом; створення у заняттях туризмом ситуації успіху, захищеності, підтримки, позитивних емоційних переживань підлітка. У дисертації створено навчально-виховну модель формування у підлітків інтересу до занять туризмом у ЛОТ, розкрито зміст основних cтруктурних компонентів цього процесу. Визначено зміст понять «інтерес» та «процес формування інтересу до занять туризмом», його мету і завдання в умовах ЛОТ та шляхів і засобів їх досягнення, встановлено теоретико-методологічну основу формування цього інтересу, розкрито належні педагогічні умови, вказано форми і методи в ЛОТ, охарактеризовано вікові особливості підлітків як суб’єктів педагогічної взаємодії, встановлено суб’єкти виховного впливу на підлітка в процесі формування інтересу до занять туризмом в умовах ЛОТ, визначено основні чинники, обґрунтовано розуміння стійкого інтересу до занять туризмом як результату процесу його формування в умовах ЛОТ в єдності інтегративних валеологічних знань, діяльності та задоволення від неї. З метою забезпечення функціонування моделі розроблено і впроваджено авторський спецкурс «Туризм – це більше, ніж мандрівки», у програмі якого відображено власний педагогічний та передовий тренерський досвід, передбачено використання словесних і практичних, наочних методів, мультимедійних форм, зустрічі з відомими туристами, пропагування ідей спортивної туристичної діяльності тощо. У процесі формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах ЛОТ використано традиційні та інноваційні методи, зокрема розроблену нами методику інформаційнодослідницького проекту для підлітків «Україна – туристична країна». Завдання проекту підлітки виконували як самостійно, так і в групах, виявляли знакові події українського та світового туризму, особливості розвитку спортивного туризму, знайомились із біографіями знаменитих спортсменів-туристів, з’ясовували правила туристичної мандрівки, склад групи, тактичні дії кожного із учасників та групи в цілому тощо. Візуалізація даної інформації за допомогою інформаційних комп’ютерних технологій, використання Інтернет- ресурсу дозволила закріпити отримані знання у пам’яті підлітків, використати їх у практичних заняттях туризмом. З метою вивчення динаміки формування стійкого інтересу у підлітків до занять туризмом у ЛОТ нами було проведено дослідну роботу, діагностування підлітків за параметрами рівнів усвідомлення потреб та цілей у заняттях туризмом в умовах ЛОТ та поза ним, особистісних очікувань від перебування в ЛОТ, фізичної прикладної підготовки підлітків (в показниках компетенціі туризму). Результати підсумкового дослідження підтвердили ефективність врахування психолого-педагогічних аспектів формування у підлітків мотиваційної сфери та інтересу до занять туризмом у ЛОТ (вік, стать, потреби, цілі тощо); естетичного та етичного рівнів усвідомлення підлітком проблеми, поєднання освітньо-виховних традицій та інновацій, використання у сучасній системі роботи ЛОТ навчально-виховної моделі формування у підлітків інтересу до занять туризмом, створеної із застосуванням авторського спецкурсу «Туризм – це більше, ніж мандрівки». Впровадження спецкурсу у процес формування у підлітків інтересу до занять туризмом засвідчили важливість вивчення історії світового та українського туризму, природи та культури рідного краю, що формує почуття патріотизму, сприяє усвідомленню потреби гартувати тіло, волю і характер з метою збереження особистого здоров’я та здоров’я спільноти (сім’ї, роду, нації). Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що: - вперше цілісно визначено, теоретично обгрунтовано ефективніст процесу формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах літнього оздоровчого табору на засадах особистісно орієнтованого підходу; - уточнено дефініцію «інтерес до занять туризмом», що дозволило відтворити алгоритм його виникнення та модель його формування на засадах особистісно орієнтованого підходу за параметрами мети, теоретико- методологічної основи, загальних шляхів і засобів, завдань, критеріїв сформованості; - встановлено, що застосування природних засобів (вода, повітря, сонце) і гігієнічних, штучно створених (організація та проведення туристичних походів, фізичні вправи, пісня, змагання, виступ тощо) у педагогічних умовах літнього оздоровчого табору формує у підлітків стійкий інтерес до занять туризмом у синкретизмі знання, діяльності та задоволення, виконує при цьому соціально- виховну, пізнавальну, розвиваючу роль; - подальшого розвитку набула розробка методики застосування засобів туризму у навчально-виховному процесі в умовах літнього оздоровчого табору та поза ним, яка формує у підлітків стійкий інтерес до цього виду діяльності; - встановлено, що причинами спаду інтересу підлітків до занять туризмом є відсутність в них належної мотивації, яка повинна бути заснована на актуалізації засад особистісно орієнтованого підходу, валеологічної культури особистості та соціальної компетенції. Нестабільний політичний, соціальноекономічний стан в державі та суспільстві породжує у молоді протест і протидію, нігілізм і відчуження, нехтування обов’язком щодо власного здоров’я, можливості самопізнання і самореалізації, крайній індивідуалізм. Саме це визначає необхідність реорганізації фізичного виховання в умовах літнього оздоровчого табору та поза ним з процесу регламентованої нормативами щільної рухової активності, у комплексну, міжпредметну, особистісно та суспільно вмотивовану фізкультурно-оздоровчу міжсуб’єктну діяльність. Практичне значення отриманих результатів визначається розробкою та апробацією в педагогічних умовах ЛОТ програми «Туризм – це більше, ніж мандрівки», укладеної здобувачем на основі передового педагогічного та власного досвіду, створенням діагностичного інструментарію визначення рівня інтересу підлітка до занять туризмом як певного критерію його особистісної та валеологічної культури. Результати дослідження впроваджено у практику роботи, що документально підтверджено. Основні науково-методичні розробки, положення та висновки можуть бути використані для підготовки студентів закладу вищої педагогічної освіти у програмі спецкурсу «Туризм – це більше, ніж мандрівки», перепідготовки учителів фізичної культури, з числа яких формується контингент інструкторів фізичного виховання в ЛОТ, укладання посібників, організації позашкільної та позааудиторної роботи учнівської та студентської молоді, науково-дослідної роботи студентів закладів вищої освіти.