Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1240
Назва: | Соціальні аспекти сучасних наукових орієнтацій |
Автори: | Галущак, Мар'яна |
Ключові слова: | наука наукове знання наукова парадигма наукове співтовариство пізнавальний процес |
Дата публікації: | 2021 |
Бібліографічний опис: | Галущак, Мар'яна Соціальні аспекти сучасних наукових орієнтацій / М. Галущак // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ ім. І. Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Н. В. Скотна, О. А. Ткаченко, Т. І. Біленко та ін.]. – Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2021. – Вип. 42 : Філософія. – С. 104-116 |
Короткий огляд (реферат): | Метою статті є осмислення ролі і змісту трансформацій, яких зазнала сучасна наука в порівнянні з її класичним варіантом. Закцентовано увагу на соціальних аспек-тах наукового знання, яке в основу своїх пріоритетів висуває не стільки орієнтацію на ефект новизни, скільки залучене до практичної сфери виробництва, будучи часто інструментом удосконалення, спрощення й обслуговування вже винайдено-го. Методологічними засадами дослідження є використан-ня аналітичного підходу, який дозволяє в рефлексивно-кри-тичному ключі розглянути сутність тих явищ і змін, які спостерігаються як у життєдіяльності окремого індивіда, так і в соціально-суспільному житті сьогодення. Наукова новиз-на. У статті вказується на інтегративну сутність науково-го знання, яке включає в себе, крім предмета дослідження, ще моменти економічної цінності та політичної дії, а це свідчить про те, що наука та її розвиток постають потужною сферою впливу, яка часто засвідчує статусність та впливовість однієї соціальної групи (країна, державне утворення) перед іншою. Висновки. Орієнтація наукових розробок на результативність та практичний інтерес загалом є свідченням зміни світоглядних орієнтацій сьогодення. Зростання інтелектуального потенціалу людства засвідчує здатність людського мислення розвиватись в напрямі орієнтацій на багатозадачність, поліваріантність, усе це здійснюється в досить обмежених часових рамках, що не може не відбиватись безпосередньо на життєдіяльності та самовідчутті окремого індивіда. Корисність, практи-цизм, механістичність та інструменталізм усе частіше призводять до того, що наука втрачає свою спонтанність та телеологічність. Одночасне співіснування декількох провідних наукових парадигм засвідчує те, що наука втрачає свій всезагальний статус і більше не є тим універсальним упорядни-ком життя, яким була донедавна. Регулярна змінність науко-вого об’єкта розробки і дослідження, урешті, призводить і до зміни самої сфери науки, її ролі та значення, а це вимагає пере-осмислення її сутнісних настанов, а також того, яким чином це відбивається на самосвідомості та мисленні людини загалом. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1240 |
Розташовується у зібраннях: | Людинознавчі студії. Серія Філософія |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
галущак.pdf | 406,93 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.