Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1585
Назва: | The Orthodox church in the Context of State and Church Development in the Grand Duchy of Lithuania, Ruthenia, Samogitia and the Kingdom of Poland (1458 - 1509) |
Автори: | Tsebenko, Andrii |
Ключові слова: | Київська митрополія Велике князівство Литовське Королівство Польське українські землі державно-церковні відносини |
Дата публікації: | 2022 |
Бібліографічний опис: | Tsebenko, Andrii The Orthodox church in the Context of State and Church Development in the Grand Duchy of Lithuania, Ruthenia, Samogitia and the Kingdom of Poland (1458 - 1509) = Православна церква в контексті державно-церковних процесів у Великому князівстві Литовському, Руському, Жемайтійському та королівстві Польському (1458 - 1509) / A. Tsebenko // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. – Дрогобич : [Посвіт], 2022. – Вип. 22. – С. 24-32 |
Короткий огляд (реферат): | Мета дослідження – аналіз державно-правових процесів, які вплинули на організаційний розвиток Православної Церкви у Великому князівстві Литовському, Руському, Жемайтійському та Короні королівства Польського і як наслідок – на трансформацію суспільства. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціальноісторичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що комплексно проаналізовано державно-церковні відносини на українських землях у другій половині XV – початку XVI ст. для осмислення досвіду. Висновки. Ослаблена Київська митрополія в середині XV ст. стала об’єктом активних зацікавлень двох релігійних центрів – Риму і Москви. Релігійна політика литовських і польських правителів другої пол. XV – поч. XVI ст. визначалася тиском папського престолу на приєднання православних до Римської Церкви (у тому числі за посередництвом унії) та особистим ставленням того чи іншого володаря. Релігійна нетерпимість з боку католицької церковної і світської влади змушувала православне населення шукати захисту у правителів Князівства Московського. Київському митрополиту залишились у підпорядкуванні єпархії, які були розташовані на території двох держав: Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському. Важке становище Православної Церкви в католицькій державі, призначення королем на вищі церковні посади сумнівних людей, висували на порядок денний необхідність церковних реформ. Спробою Церкви, в особі митрополита Йосифа, соборно реагувати на трансформоване право патронату та пропонувати модель церковно-державних відносин стали ухвали Віленського собору. Вони відобразили боротьбу проти втручання світської влади у справи Київської митрополії. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1585 |
Розташовується у зібраннях: | № 22 (2022) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
цебенко.pdf | 329,26 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.