The Figure of Hetman Petro Sahaidachny in Understanding of Modern Polish Historiography

Abstract

Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей сучасного бачення в польській історіографії стратегій та історичної ролі гетьмана Петра Сагайдачного. Методологія дослідження передбачає використання симбіозу методів компаративістики, контекстуального аналізу, сходження від абстрактного до конкретного і навпаки. Наукова новизна визначається тим, що з’ясовано підходи сучасних польських істориків до концептуалізації діяльності Петра Сагайдачного, визначено інтелектуальні підстави формування інтерпретаційного поля, а польський дискурс уписано в сучасний історіографічний контекст, спостережено перегуки з ідеями, опрацьованими в інших історіографіях. Висновки. Сучасне наукове осмислення польськими істориками діяльності й історичної ролі П. Сагайдачного перебуває під потужним упливом проникнення в дискурс проблематики, пов’язаної зі з’ясуванням тотожності руської шляхти, православної моделі “народу руського”, утягування козацтва в змагання за захист православної віри, “прав і свобод народу руського”. Це привело до збагачення наукового образу П. Сагайдачного в польській історіографії. Військова складова, що традиційно домінувала й переважає нині, була врівноважена врахуванням чинників, які випливали з еволюції козацьких вимог від суто станових до ідеї козацтва як члена “народу руського” й оборонця його інтересів у рамках Речі Посполитої. Сучасний образ П. Сагайдачного охоплює його досягнення як полководця й організатора непересічної ролі Війська Запорозького у війнах Речі Посполитої, а також політичні концепції щодо місця й ролі козацтва в українському соціумі. Більшість концептуальних положень, які перебувають у науковому обігу в польській історіографії, перегукуються з візіями українських істориків щодо інтересів П. Сагайдачного в рамках Речі Посполитої