Sultana Haseki Hiurrem: Her Status In Topcapy Palace and Role in the Policy of the Ottoman Porte

Abstract

Мета дослідження – у дослідженні йдеться про життя та історичну діяльність Роксолани в Османській імперії в XVI ст., зокрема про факт її українського походження, про її становище в палаці султана та про участь у міжнародній політиці Високої Порти. Окрім того, характеризуються сімейні стосунки, що існували між Сулейманом Кануні та Роксоланою. З’ясовуються підстави для здійснення Роксоланою політичної та доброчинної діяльності. Встановлено ймовірні дати щодо народин обох постатей, а також відображення їхніх художніх образів у мистецьких творах. Методологія дослідження базується на принципах історизму, наукової об’єктивності, конкретно-історичної системності, а також міждисциплінарності, встановлення достовірності та інформаційної цінності виявлених відомостей і фактів. При проведенні цього дослідження були застосовані загальноісторичні методи історіографічного, термінологічного, типологічного, текстологічного аналізів, метод компаративістики. Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні історіософії історії України в контексті міжцивілізаційних відносин. Звертається увага на відзначені факти, які уможливлюють говорити про те, що Роксолана мала визначне становище в палаці Топкапи Османської імперії, яке давало їй змогу займатися певною дипломатичною діяльністю. Крім того, разом з донькою-султаншою Мігрімаг Султанша Хасекі Гюррем проводила доброчинну діяльність, що стосувалася різноманітних питань. Наприклад, завдяки її зусиллям була побудована мечеть на честь видатного вченого-філософа-суфія Мевлана Джелаледдіна Мугаммеда Румі. Варто заначити, що однією із дуже значимих доброчинних акцій Роксолани в контексті цивілізаційних вимірів можна вважати здійснення нею повного ремонтування так званого “Куполу скелі” (турецьк. “Kubbet-üs Sahra”) в Єрусалимі. Купол скелі вважається святинею трьох монотеїстичних релігій: іудаїзму, християнства та ісламу. Найважливішою доброчинною справою Султанши Мігрімаг стало будівництво надійного шляхопроводу від Мекки до вершини гори Арафату, з метою забезпечення водопостачання. Досліджуючи мистецький аспект проблеми, а саме портретні зображення Султанша Хасекі Гюррем, особливу увагу привертає до себе репродукція картини італійського художника Паоло Веронезе “Весілля в Кані Галілейській”, яка вважається однією з найкращих робіт названого художника, де поруч із турецьким султаном Сулейманом Кануні зображена Роксолани-Хасекі Гюррем. Інтепретування названого витвору художнього мистецтва та інші наведені арґументи посилюють обґрунтування оцінки таких важливих історичних турецьких постатей, як султан Сулейман Кануні та його дружина-українка султанша Роксолана, які мають неабияке значення для вивчення історії взаємин між Україною та Туреччиною в контексті цивілізаційних вимірів. У процесі вивчення зазначеної теми наголошується врахування відомостей, наявних у турецьких писемних джерелах, інформації з історіографії, а також картинних відтворень визнаних митців з метою посилення обґрунтування необхідності глибокого об’єктивного дослідження порушеної проблеми, зокрема щодо розвитку українсько-кримськотатарськотурецьких культурних взаємин.