Charitable Activity of the Orthodox Fraternities of Right-Bank Ukraine in the Second Half of the XIXth Century

Abstract

Мета статті полягає у висвітленні основних аспектів благодійної роботи православних братств, що діяли на території Правобережної України впродовж ХІХ ст. Методологія. Дослідження ґрунтується на принципах науковості, об’єктивності та історизму, а також на використанні загальнонаукових методів (внутрішньої критики джерел, аналізу, синтезу, узагальнення). Наукова новизна – доповнено матеріали попередніх розвідок про благодійництво у Волинській губернії, а також на основі маловідомих архівних джерел здійснено аналіз благодійної роботи православних братств Подільської губернії. Висновки. Уряд Російської імперії планував здійснювати планомірну роботу щодо зміцнення засад православ’я серед населення південно-західного регіону. Благодійний напрям роботи розглядався як один з можливих варіантів втілення таких завдань. Опікування бідного та малозабезпеченого населення регіону проводилося, частково, з метою впливу на свідомість людей та формування ідей відданості православній вірі. Втілення такої місії частково покладалося і на новостворені православні братства. Встановлено, що, незважаючи на складні соціальні та релігійні зміни, у зазначений період та умови постання й діяльності православних братств, їх благодійництво мало важливе значення як певний вид соціальної роботи серед місцевого населення. У статутних документах, що регулювали роботу православних братств, зазначалася низка завдань, які були спрямовані на проведення благодійницьої роботи. З’ясовано що її основні напрями полягали у забезпеченні безпритульних, тимчасовому харчуванні подорожуючих, наданні матеріальної допомоги та підтримці населення під час епідемій та стихійних лих, виділенні одноразових виплат малозабезпеченим сім’ям, опікуванні дітьми-сиротами. Із аналізу звітної документації братств можемо констатувати, що лише окремі з них проводили результативну діяльність у цьому напрямі.