The influence of alcohol on the formation of preconditions and the course of the peasant revolution in Naddniprianska Ukraine (1902 – 1922)

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати вплив алкоголю на виникнення об’єктивних передумов селянської боротьби та перебіг соціально-політичних процесів в українському селі перших десятиліть ХХ ст. Методологія дослідження базується на використанні принципу історизму, який допоміг послідовно розкрити роль і місце алкоголю як складника селянської революції: від перших погромів “винних” об’єктів у 1905 р. до їх остаточної руйнації в 1917 р.; показати ставлення селянства до зловживання алкоголем в умовах воєнно-політичних потрясінь. Поясненню особливостей погромницької поведінки селян сприяють теоретичні досягнення соціальної психології (психологія натовпу Г. Лебона), аналітичної психології (колективне несвідоме К. Юнга). Наукова новизна полягає у з’ясуванні впливу алкоголю на розвиток соціокультурних та політичних процесів в українському селі крізь призму конфлікту селян з поміщиками й державою (1902 – 1922). Авторами проаналізовано частку витрат на алкоголь у селянських бюджетах наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.; запропоновано відповідь на запитання щодо впливу зловживання алкоголем на формування причин селянської революції; здійснено порівняльний аналіз “п’яних” бунтів у 1905 р. та 1917 р.; охарактеризовано ставлення селян до самогоноваріння в 1917 – 1922 рр. Висновки. “П’яні” бунти були супутнім явищем селянської революції в Наддніпрянській Україні перших десятиріч ХХ ст.. Водночас зловживання алкоголем не було причиною селянської революції. На руйнацію об’єктів спиртової галузі в 1905 р. селян спонукали продовольчі труднощі, це був протест проти державної політики. Тривалий час алкоголь був чинником, який визначав перебіг соціально-політичних процесів в українському селі (масові погроми винокурень, спиртосховищ, винних крамниць, поміщицьких маєтків, цукрових заводів). В умовах воєнно-політичних потрясінь 1918 – 1920 рр. масове самогоноваріння слугувало фінансовою підтримкою для селянства й одночасно відігравало негативну соціальну роль.