Russian imperialism in the Balkans during the First Balkan War of 1912–1913

Abstract

Російська імперія напередодні та у ході Першої балканської війни 1912 – 1913 рр. прагнула використати формування Балканського союзу (Сербії, Болгарії, Греції та Чорногорії) задля подальшого ослаблення Порти. Такі кроки були зумовлені амбіціями Росії у встановленні контролю над протоками Босфор і Дарданелли, Константинополем, а також в Чорноморському і Середземноморському регіоні. Мета статті полягає в історичному аналізі причин / подій Першої балканської війни 1912 – 1913 рр. та намагання реалізації у її ході амбіцій Російської імперії, інтереси якої зіткнулися з інтересами інших великих держав, які прагнули встановити контроль на Балканах, Чорноморському та Середземноморському регіоні, а також маніпуляціях задля цієї мети прагненнями балканських народів. Методологічну основу становлять принципи історизму, системності та науковості. У ході дослідження було використано історикополітологічний та історико-системний підхід, а також прийоми макроісторичного аналізу. Наукова новизна полягає в актуалізації вивчення історичних подій, пов’язаних із зіткненням геополітичних інтересів великих держав на Балканах, в Чорному та Середземному морях. Висновки. У ході Першої балканської війни 1912 – 1913 рр. загострилися суперечності між великими державами за вплив на протоках Босфор і Дарданелли. Російська імперія, користуючись ослабленням Порти, намагалася впливати на перебіг її протистояння із Балканським союзом з тим, щоби домогтися розширення своєї присутності. Царський уряд, наголошуючи на підтримці слов’янських народів, водночас всіляко намагався завадити просуванню болгарської армії до османської столиці, оскільки сам претендував на підпорядкування, за зручної нагоди, Константинополя та Проток. Так само Петербург дуже недоброзичливо поставився і до прагнень Греції зміцнити власні позиції у напрямі цих стратегічних пунктів. Утім, окрім Росії, на вплив у цих регіонах претендували Австро-Угорщина, Німецька імперія, а також Британія і Франція, що не дозволило визначити провідного суб’єкта впливу в Чорномор’ї та Середземномор’ї, й стало однією з важливих причин початку Першої світової війни.