The Anti-religious Policy of the Soviet State in Transcarpathia in 1953

Abstract

Мета дослідження – дослідити релігійну політику радянської влади на Закарпатті стосовно конфесій краю завершального етапу сталінщини та прослідкувати початки активізації антирелігійної кампанії у 1953р. Розглянути діяльність республіканських та обласних уповноважених (у справах релігійних культів та у справах РПЦ) у втіленні релігійної політики союзного центру, реакцію керівників окремих конфесій на дії влади, (не)сприйняття населенням атеїстичної пропаганди і агітації. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у спробі дослідити один із найскладніших етапів державно-церковних відносин радянського періоду в багатоконфесійному Закарпатті. Висновки. Релігійна ситуація на Закарпатті завершального періоду сталінщини була складною. У 1949 р. у краї радянською державою силовими методами було ліквідовано греко-католицьку церкву – одну з найбільших конфесій краю. Частина греко-католицького священства “возз’єдналася” з православною церквою, частина офіційно перейшла на цивільну роботу, продовжуючи таємно виконувати релігійні обряди. Більше сотні священників було засуджено на тривалі терміни ув’язнення. Розв’язавши питання з греко-католицькою церквою, влада намагається встановити цілковитий контроль над рештою конфесій. Зокрема, найбільшою на цей час стала православна конфесія, яка в 1945 р. вийшла з підпорядкування Сербської православної церкви і перейшла в юрисдикцію Руської православної церкви. Доволі сильні позиції зберігала й римо-католицька церква. Тепер головним завданням комуністичної влади стало “зменшення релігійності населення”. Вже наприкінці 1952 р. на початку 1953 р. влада переходить до активних дій. На обласному, окружному та місцевому рівнях лектори читають сотні лекцій на природничо-наукові й антирелігійні теми, демонструють кінофільми, проводять роз’яснювальні бесіди. В обласній пресі з’являються перші публікації на антирелігійну тематику. Доцільно відзначити, що певні здобутки в антирелігійній роботі все ж були (вихід на роботу під час релігійних свят, стовідсоткова відвідуваність учнями шкіл), проте прогнозованих результатів ця кампанія не досягла. Трансформувати світогляд населення Закарпаття на суцільно атеїстичний більшовикам так і не вдалося.