The Ancient Rzeczpospolita highest judicial bodies in the justice system of the royal estates (on the example of the Sambir economy of the XVIth - XVIIIth centuries)

Abstract

Мета дослідження – охарактеризувати модель функціонування правосуддя на вищих щаблях судочинства Давньої Речі Посполитої в контексті повсякденної правової практики у королівських столових маєтках (зокрема, Самбірської економії). Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, верифікації, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна: уперше розкрито діяльність вищих судових органів Давньої Речі Посполитої через призму повсякденних практик у сфері судочинства окремо взятого адміністративно-господарського об’єкту, у даному випадку – Самбірської економії, складової частини королівських маєтків Давньої Речі Посполитої. Висновки. Населення та адміністрація королівських столових маєтків (зокрема, Самбірської економії) активно послуговувалися судами вищої інстанції, звертаючись до них безпосередньо, або апелюючи на рішення місцевих судів. Найбільшою популярністю користувався королівський референдарський суд, рідше – королівський асесорський суд. Окремі питання могли розглядатися виїздними комісіями, створеними з наказу короля для розгляду певних питань. Нарешті, до вирішення спірних питань залучалися гродські суди Перемишльської землі, Люблінський Коронний Трибунал, Радомський Трибунал. Практика звернень до перерахованих судових інстанцій витворилася ще на межі XVI – XVII ст., але тривалий час вона залишалася невпорядкованою і нескоординованою. У XVIIІ ст. була створена Королівська скарбова комісія. Саме вона почала здійснювати контроль за зверненнями до різних судових інстанцій.