The Genocide Intention in the Light of New Documents on the Holodomor of 1932 - 1933 in Ukraine

Abstract

Мета дослідження полягає у виявленні та аналізі додаткових архівних документів, які дозволяють ґрунтовніше довести наявність у керівництва СРСР спеціального наміру вчинити злочин геноцид щодо українців, організувавши на території УСРР, Північного Кавказу та Кубані Голодомор 1932 – 1933 рр. Методологія дослідження передбачає застосування джерелознавчих методів, аналіз за їхньою допомогою невідомих раніше документів, спрямований на формування нових доказів наміру геноциду. Наукова новизна дослідження полягає насамперед у тому, що до наукового обігу вводяться нові архівні джерела, які розширюють можливості для правової кваліфікації Голодомору 1932 – 1933 рр. як злочину геноциду. Вперше виявлено та проаналізовано документи, які свідчать про те, що владні структури обласного рівня як мінімум в першій половині 1933 р. вимагали від влад сіл, міст і районів надсилати щодесять днів всебічну інформацію про динаміку смертності населення в різних його вікових групах на території Голодомору й регулярно отримували її від них, але не вживали заходів, спрямованих на припинення масового вбивства голодом. Висновки. Виявлені документи, які стосуються Молдавської АСРР, свідчать про те, що організатори і виконавці Голодомору 1932 – 1933 рр. створили спеціальну вертикально інтегровану систему постійного моніторингу рівня смертності в українському селі, яка передбачала оновлення інформації щоп’ять днів на рівні районів і щодесять днів на рівні області. Статистичні дані та доповідні по Балтському району за першу половину 1933 року, які регулярно надавалася Молдавському обкому КП(б)У, відображають постійне зростання смертності в різних селах та вікових групах. Проте ця інформація не стала сигналом для рішучих заходів з надання допомоги тим,