Dmytro Stolypin’s social experiment repercussions in the agrarian reform of 1906 – 1917

Abstract

Мета статті – крізь ретроспективу родинного бачення сутності селянського питання в Російській імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. дослідити відлуння соціального експерименту Дмитра Столипіна в аграрній реформі 1906 – 1917 рр. Методологія дослідження. Ключ до розуміння сутності предмета публікації лежить у площині методології постмодерну. Досягнення мети стало можливим завдяки використанню принципів об’єктивності, багатофакторності, історизму, а також історико-генетичного, проблемнохронологічного, історико-біографічного, ретроспективного, просопографічного методів та контент-аналізу. Наукова новизна. Експеримент Д. А. Столипіна розглянуто не лише як один з паростків вітчизняної соціологічної науки, а й родинну практику, що вплинула на формування світогляду П. А. Столипіна, як мікросоціальний процес з кроків “постановки проблеми” й “революції в свідомості”, що передували аграрній реформі 1906 – 1917 рр. Висновки. Соціальний експеримент проходив у 1874 – 1893 рр. поблизу с. Мордвинівка Бердянського повіту Таврійської губернії та охопив 214 осіб. Мета його полягала у створені орендних хуторів задля підвищення рентабельності маєтності Д. А. Столипіна та популяризації серед місцевого селянства провідних на той час інтенсивних форм ділянкового господарювання. Для Д. А. Столипіна, як учня та послідовника О. Конта, експеримент був емпіричним доказом правдивості поглядів щодо сутності селянського питання. Він став основою проголошеної у березні 1882 р. доповіді в Московському Імператорському товаристві сільського господарства. Остання містила пропозиції щодо послаблення і подальшого скасування для селян викупних платежів, запровадження приватної власності на общинні землі, проведення землевпорядних робіт, стимулювання зростання селянського землеволодіння. Порівняння їх з аграрним законодавством 190 – 1911 рр. дало змогу виявити низку схожих рис