The PolishUkrainian Alliance of 1920 in the Polish public discourse during the interwar period

Abstract

Метою дослідження є висвітлення взаємодії політичної думки і фахової історіографії, її вплив на трактування польсько-українського союзу в контексті подій та динаміці історичного процесу. Інтегральною частиною свого дослідження вважаємо характеристику дискусій щодо східної політики в польському суспільстві перед укладенням союзу. Антагонізм між так званими федеративною та інкорпораційною моделями, який яскраво проявився у період від утворення незалежної Польської Республіки до підписання Ризького миру, детермінував ставлення до польсько-українського союзу 1920 р. протягом цілого міжвоєнного періоду. Методологія дослідження. Оскільки значну частину джерел становлять преса і політична публіцистика, то основним з методів дослідження є контент-аналіз, а також герменевтичний та епістеміологічний підходи. При аналізі роботі з текстами вважаємо ключовими принципи, розроблені К. Скіннером і Дж. Пококом, що відзначають важливість розуміння контексту й інтелектуальної атмосфери в момент появи тексту, а також врахування планованого автором реципієнта тексту. Відповідно до методики наративного аналізу, розробленої Єжи Топольським, аналітично виділяємо в текстах три складові: логічно-граматичний, переконувальний та теоретико-ідеологічний шари. Поділяємо принцип релятивності історичного джерела стосовно знань та світогляду історика. Наукова новизна полягає у тому, що в українській історіографії здійснено комплексний аналіз польського публічного дискурсу міжвоєнного періоду на предмет ставлення до союзу з УНР, укладеного напередодні Київського походу 1920 р. Висновки. У статті зазначено, що в міжвоєнний період польсько-український союз 1920 р. не викликав значного зацікавлення як у польської громадськості, так і серед істориків. Іноді він згадувався у мемуарах політиків, іноді обговорювався публіцистами як один із другорядних епізодів польсько-радянської війни. Писалося про нього головно в загальних працях з історії Польщі або дослідженнях, що стосувались формування кордонів після 1918 р. З огляду на характер цих праць, польсько-український союз описувався поверхово, увага здебільшого акцентувалась на політичних аспектах, тобто на визнанні Польщею України та рішеннях стосовно кордонів. Проблема ґенези та різних практичних втілень польсько-української співпраці залишались поза увагою. Трактування союзу з УНР дуже залежало від політичних симпатій автора. У схвальних інтонаціях писали про нього прихильники концепцій Ю. Пілсудського, рішуче негативно він оцінювався симпатиками національної демократії.