Religious processes in Western Europe at the end of the XXth - the beginning of the XXIst centuries

Abstract

Метою статті є концептуальне виявлення тенденцій релігійності в країнах Західної Європи на рубежі XX – XXI ст. Методологічними засадами дослідження стали соціально-філософський аналіз феномену релігійності, а також, історико-системний і аналітикосинтетичний методи. Наукова новизна. Нові релігійні процеси в Західній Європі, виходять за межі класичних контурів сучасності. Динаміка змін у сфері релігії відбувається в умовах невизначеності, нелінійності, швидкоплинності соціальних процесів, а також характеризується продовженням загострення відносин між секулярною культурою і релігією. Необхідно критично усвідомлювати, що за інституційним і соціокультурним поверненням релігії (постсекулярність) відбувається вульгаризація, створення різноманітних спотворених форм релігійності. Ми вважаємо, що в Західній Європі продовжується занепад традиційної релігійності, який не є локалізованою тенденцією і активно пропагується цивілізаційний інтеграційний проєкт і транснаціональна парадигма. Висновки. Західні суспільства залишаються відносно світською частиною глобального світу та розрізняються за рівнем релігійного розмаїття і динамікою релігійних змін серед їх населення. З точки зору конфесійної ідентифікації країни Західної Європи можна віднести до єдиної християнської культури (на жаль, практично втраченої). За критерієм рівня релігійності “високе віросповідання” характерне для країн з максимальною кількістю православних і католиків. У Західній Європі склалася ситуація, коли religion is often engaged with “vicariously”. Важливою тенденцією релігійності в країнах Західної Європи є суб’єктивація віри і практики, яка ускладнює збереження та передачу релігійних традицій. Як наслідок, релігійність має ситуативний характер