The historical process through the prism of the cultural civilizational approach: thepast and the present

Abstract

Мета дослідження полягає в аналізі місця і ролі культурно-цивілізаційного підходу в проблемному полі історичних розвідок. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, міждисциплінарності. При проведені дослідження були застосовані герменевтичний, культурно-історичний, історико-логічний, трансцисциплінарний методи, а також інтегративний підхід. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності подальшої розробки і використання культурно-цивілізаційного підходу в сучасній історичній науці, що набуло особливої актуальності в контексті глобалізаційних процесів сьогодення. Висновки. Результати проведеного дослідження дають змогу дійти висновку, що культурно-цивілізаційний підхід має потужний потенціал стати одним з найплідніших інструментів історичних розвідок у новому тисячолітті. Він спроможний органічно поєднати вивчення свого і чужого, загального та особливого в історії; проаналізувати тенденції розвитку як планетарного соціуму, так і локальних цивілізаційних утворень, з позиції досягнень і проблем сучасності; зрозуміти їх логіку в рамках світогляду і системи цінностей окремих культур. Розширення функціонального поля використання культурно-цивілізаційного підходу сприятиме міжкультурному діалогу як членів різних регіональних спільнот, так і самих представників історичної науки; у цьому діалозі різноманітні вектори соціокультурної взаємодії не виключатимуть, а взаємно зумовлюватимуть один одного. Відображуючи віковий досвід мислителів, які прагнули побудувати логічно несуперечливий та історично достовірний образ минулого, культурно-цивілізаційний підхід сприятиме адекватному відображенню сьогодення і прогнозуванню майбутнього світової спільноти. Культурно-цивілізаційний підхід є перспективним напрямом розвитку методології історичної науки, який здатний перетворитися на підґрунтя масової історичної свідомості, сприяючи успішній діяльності людини в суперечливому світі постмодерну. Сучасний культурно-цивілізаційний підхід має бути “вбудований” у більш широкий контекст, що потребує спільних зусиль істориків, філософів, соціологів, політологів, релігієзнавців, психологів, антропологів тощо