Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1766
Назва: | The Сoncept "Ruin": Modern Historiographical Discourse |
Інші назви: | Поняття "руїна": сучасний історіографічний дискурс |
Автори: | Stepanchuk, Yurij Fedurko, Oksana |
Ключові слова: | інтерпретація науковий дискурс понятійний апарат |
Дата публікації: | 2021 |
Бібліографічний опис: | Stepanchuk, Yurij The Сoncept "Ruin": Modern Historiographical Discourse = Поняття "руїна": сучасний історіографічний дискурс / Y. Stepanchuk, O. Fedurko // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. – Дрогобич : [Посвіт], 2021. – Вип. 20 |
Короткий огляд (реферат): | Мета дослідження полягає у дослідженні сучасного історіографічного дискурсу, пов’язаного з науковим обігом поняття “Руїна”, у контексті концептуалізації історії Гетьманщини. Методологія дослідження передбачає використання симбіозу методів компаративістики, контекстуального аналізу, сходження від абстрактного до конкретного і навпаки. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше в історіографії проаналізовано специфіку підходів сучасних дослідників до використання поняття “Руїна” для інтерпретації ранньомодерної української історії. Досліджено сутність дискусії про доцільність маркування цим поняттям особливого періоду в рамках другої половини XVII ст. та її відгомін у подальших концептуалізаціях. Висновки. Сучасний науковий дискурс навколо поняття “Руїна” відбиває ключові тенденції в осмисленні історії ранньомодерної української державності. На початку ХХІ ст. уперше в історіографії проблема вийшла на рівень обговорення підстав використання поняття, тоді як у попередній традиції воно вживалося не продискутованим. Обговорення було переведено до площини з’ясування того образу епохи, який формує поняття не тільки в наукових інтерпретаційних моделях, а й у історичній пам’яті широкого загалу. Залучено компаративістичний підхід та типологізацію українського варіанта на європейському тлі, що створило нові можливості для удосконалення термінологічного апарату, пов’язаного з концептуалізацією та маркуванням доби. Фокусом полеміки стала предметна дискусія між українським істориком Т. Чухлібом та російською дослідницею Т. Таїровою-Яковлевою. Ця дискусія стимулювала плавний відхід в історіографії від використання поняття “Руїна”, особливо помітний в Україні. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1766 |
Розташовується у зібраннях: | № 20 (2021) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
eehb_2021_20_22.pdf | 344,55 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.