Ukrainian schooling before World War I (based on the "Dilo" magazine)

Abstract

Метою статті є аналіз стану українського шкільництва напередодні Першої світової війни за матеріалами газети “Діло” (1910 – 1914 рр.). Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є поєднання принципів історизму та об’єктивності, дотримання загальнонаукових і спеціально-історичних методів, що сприяло розкриттю значимості національної освіти у боротьбі за український університет та національне шкільництво у передвоєнній Галичині. Наукова новизна полягає у висвітленні стану системи освіти українців напередодні Першої світової війни, як важливого чинника культурного розвитку українського етносу регіону, що сприяло національному самоствердженню українців у боротьбі за політичні права в період бездержавності. Висновки. Питання українського шкільництва було складовою національно-визвольного руху на західноукраїнських землях в Австро-Угорщині напередодні Першої світової війни. Загальна картина української складової освітнього процесу в Галичині характеризувалася нехтуванням владними інституціями правами української мови, що стало одним із засадничих процесів полонізаційної політики провадженої місцевим адміністративним апаратом. Такий підхід проявив себе у шкільництві – місцеві чиновники усіляко старалися обійти чинне законодавство і протиставити українській системі початкової освіти польську. Насадження утраквізму у середньому шкільництві і боротьба проти можливості відкриття українського університету доповнювали складну для українців загальну картину, частковий вихід з якої забезпечило заснування приватних закладів освіти