Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1825
Назва: | Slavic Countries of Central and Eastern Europe during the Post-Communist Period on the Pages of Ukrainian Textbooks |
Інші назви: | Слов'янськi країни Центрально-Східної Європи посткомуністичної доби на сторінках українських підручників |
Автори: | Кozak, Olena |
Ключові слова: | історіографія українські підручники сучасна історія |
Дата публікації: | 2020 |
Бібліографічний опис: | Кozak, Olena Slavic Countries of Central and Eastern Europe during the Post-Communist Period on the Pages of Ukrainian Textbooks = Слов'янськi країни Центрально-Східної Європи посткомуністичної доби на сторінках українських підручників / O. Кozak // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. – Дрогобич : [Посвіт], 2020. – Вип. 17 |
Короткий огляд (реферат): | Мета дослідження – розкрити науково-методичний контент української навчальної літератури для закладів вищої освіти щодо історії країн 1991 – 2000‑х рр. ЦентральноСхідної Європи (ЦСЄ),де титульними націями є південні та західні слов’яни, з’ясувати основні тенденції у її висвітленні. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, системності, авторської об’єктивності, а також на загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-типологічний, історико-генетичний), метод контент-аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історіографії на підґрунті широкого кола навчальних видань як історіографічного джерела здійснений аналіз узагальненого образу частини національних спільнот, що входять до ЦСЄ, на шляху формування ринкової економіки та становлення демократії у дзеркалі навчальної літератури для закладів вищої освіти України. За основу аналізу взято досвід колективів, пов’язаних глибокими історичними, культурними традиціями, спорідненістю мов, тобто південних та західних слов’ян. Висновки. Розглядаючи досвід аналізованих спільнот у національному або регіональному контекстах, автори навчальних видань відштовхувалися від проблем, які ці спільноти розв’язували. Їх образ змальовується передовсім через відтворення політичних процесів. Попри складність та унікальність зазначених процесів інформація з політичного життя країн є придатною для розуміння та викладена систематизовано, проте питання соціальної історії не набули докладного розкриття. Автори навчальних видань утримуються від категоричних оцінок, коли йдеться про недавнє минуле. Є всі підстави стверджувати про певну еволюцію у тлумаченні образу слов’янських країн. Якщо у другій половині 1990-х рр. він тиражувався як джерело нестабільності, то у 2000-і рр. починає заміщуватися на такий, що урізноманітнює уявлення про складності та неоднозначність історичних шляхів європейського континенту у ствердженні демократії та пошуку моделей випереджального історичного розвитку. Науковометодичний контент навчальних видань незмінно підлягав корекції |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1825 |
Розташовується у зібраннях: | № 17 (2020) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
eehb_2020_17_24.pdf | 341,44 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.