Artistic activity of the Roman Catholic Orders in the Eastern lands of the Commonwealth: outstanding personalities and monuments (the XVIIth - XVIIIth centuries)

Abstract

Мета дослідження. У статті крізь призму ідеології католицизму і руху Контрреформації досліджено сутність і спрямованість мистецької діяльності римо-католицьких чернечих орденів на українських та білоруських землях Речі Посполитої впродовж ХVІІ – ХVІІІ ст., окреслено коло митців, а також охарактеризовано їхній творчий доробок. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, системності. Під час дослідницької роботи використовувалися як загальнонаукові (аналізу і синтезу, систематизації та узагальнення), так і спеціально-наукові методи: проблемно-тематичний, просопографічний, хронологічний, а також системно-структурний. Наукова новизна статті полягає у розкритті маловідомих сторінок історії римо-католицьких чернечих орденів на українських та білоруських теренах Речі Посполитої ХVІІ – ХVІІІ ст., з’ясуванні біографічних відомостей і аналізі творчих здобутків видатних представників їхнього мистецького кола. Висновки. Було встановлено, що особливе місце в історії релігії і Церкви на теренах Речі Посполитої, до складу якої продовж другої половини ХVІ – кінця ХVІІІ ст. входили Волинь і Поділля, посідають римо-католицькі ордени. Їхня місіонерська діяльність була спрямована на зміцнення позицій Римо-Католицької Церкви. Водночас тамтешні римо-католицькі монастирі відігравали провідну роль у пропагуванні та утвердженні культурно-мистецьких набутків західної цивілізації, зокрема художніх надбань доби бароко. Вони були місцем, де працювали видатні орденські митці – архітектори, художники, скульптори. З’ясовано, що творчий доробок окремих представників їхнього мистецького кола, зокрема домініканця Гіларія Хоєцького, бригідки Йоанни Потіївни, єзуїта Ігнатія Барча, піара Кароля (Лукаша) Гюбеля, а також тринітарія Яна (Йосифа) Прехтля є яскравим прикладом привнесення на вітчизняний ґрунт культурно-мистецьких набутків західної цивілізації. Підсумовано, що Україна, завдяки праці сотень західноєвропейських діячів освіти, архітекторів, художників, письменників, творча доля яких тісно була пов’язана з католицькими чернечими орденами, стала не лише країною, яка впродовж віків накопичувала і зберігала культурні надбання власного народу, але й поступово включалася у загальноєвропейський процес творення нового.