General physiology formation and development as a science in Ukraine in the XIXth - during the 30-ies of the XXth century

Abstract

Метою статті є висвітлення основних періодів і тенденцій розвитку загальної фізіології в Україні ХІХ – 30-х рр.. ХХ ст. на тлі розвитку світової біологічної думки. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах обʼєктивності, системності, комплексності та науковості. Автор використав загальнонаукові, міждисциплінарні та спеціальні історичні методи. Стаття базується на фактичному матеріалі, архівних документах, які розкривають еволюцію основних фізіологічних учень і теорій, організацію спеціалізованих кафедр і лабораторій при закладах вищої освіти і наукових установах України. Наукова новизна статті полягає в тому, що автор уперше продемонстрував особливості становлення регіональних наукових і освітніх центрів, їх персоніфікований склад та внесок у розроблення основ фізіології людини і тварин. Висновки. Доведено значний вплив розвитку світової біологічної думки на розгортання системних досліджень із загальної фізіології на українських землях. Виділено кілька періодів становлення і розвитку наукових основ вітчизняної фізіології. Упродовж 1805 – 1861 рр. створюють перші фізіологічні кафедри у складі природничих і медичних факультетів університетів. У 1861 – 1917 рр. організовують кафедри фізіології при ветеринарних і сільськогосподарських інститутах. Доведено вагомий внесок у розгортання фізіологічних досліджень в Україні Б. Ф. Веріго, В. Я. Данилевського, І. М. Сєчєнова, В. Ю. Чаговця, І. П. Щелкова. У 20–30-ті рр. зростає кількість кафедр фізіології при університетах, педагогічних, сільськогосподарських, ветеринарних, зоотехнічних інститутах. Створюються самостійні науково-дослідні інститути фізіології і фізіологічні відділи при деяких установах. Виявлено наукові напрями, які підлягали найбільш детальному опрацюванню: фізіологія нервів і м’язів, електрофізіологія та біофізика, порівняльна і вікова фізіологія, ендокринологія і фізіологія праці. Обґрунтовано вирішальний внесок у їх розроблення В. М. Архангельського, В. М. Василевського, А. М. Воробйова, Д. С. Воронцова, Т. Т. Гурєєва, В. Я. Данилевського, А. І. Ємченка, Е. М. Кагана, П. Г. Костюка, Г. П. Маркелова, В. П. Прототипова, М. О. Роговича, І. М. Сєченова, П. М. Сєркова, Є. І. Синельникова, Я. П.Склярова, Р. Й. Файтельберга, Г. В. Фольборта, С. Ю. Ярослава та ін.