The novel by V. T. Nariezhnyi "Bursak, Malorosiysk Story" as the monument of the historical fiction

Abstract

Мета дослідження – аналіз роману В. Т. Нарєжного “Бурсак, малороссийская повесть” як пам’ятки історичної белетристики, що висвітлює повсякденне життя простого українського народу в ХІХ ст. Методологія дослідження. Добір фактичного матеріалу ґрунтувався на основі загальнонаукових методів аналізу й синтезу, порівняння та узагальнення; методи всебічності, об’єктивності та ретроспективи були використані саме під час порівняльного аналізу історичної дійсності та подій, описаних у романі. У процесі викладу основних положень статті використовувалися системно-структурний, порівняльний та описовий методи. Наукова новизна. У пропонованій статті досліджується постать В. Т. Нарєжного як одного з перших письменників епохи романтизму. Основною темою дослідження є роман “Бурсак, малороссийская повесть”, в якому описано картину життя бурсаків, Запорозької Січі крізь призму кохання, дружби та зради, побуту, звичаїв і традицій українців. Оскільки письменник добре знав життя бурсаків і семінаристів, він з точністю зміг його описати. Це робить його роман важливою пам’яткою історичної белетристики, яка потребує детального дослідження з точки зору вивчення життя українців у ХІХ ст. Висновки. Роман “Бурсак, малороссийская повесть” вийшов у світ 1824 р. і став значною віхою не лише в творчості В. Т. Нарєжного, а й усієї тогочасної літератури. Уточненням у заголовку “малороссийская повесть” письменник підкреслив те, що його твір присвячений минулому України. Такий екскурс у минуле, що був притаманний історичній белетристиці першої третини XIX ст., є спробою віддалитися від проблем “сірої буденності сьогодення” шляхом занурення у щасливі “малоросійські сюжети”. Ретельне вивчення літературної спадщини В. Т. Нарєжного допоможе збагатити вітчизняну історію та етнографію, додатково проілюструє процеси розвитку історичної белетристики, допоможе розкрити “творчу кухню” багатьох українських – і не лише – письменників. Творчість В. Т. Нарєжного заслуговує на ґрунтовне міжгалузеве, системне дослідження. По-перше, його твори суттєво заповнили історіографічні лакуни, “ожививши” сторінки повсякдення минулого українців. По-друге, література Василя Нарєжного мала малопомітний, але вагомий вплив на творчість О. Сомова, М. Загоскіна, М. Гоголя, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Маркевича й далі за принципом ланцюгової реакції. По-третє, спадщина В. Нарєжного займає чільне місце на інтелектуальній мапі українців, є інформаційно насиченим джерелом з історії суспільної думки українського соціуму ХІХ ст. і своєрідним ретранслятором уявлень українців про повсякдення попередніх віків.