Branches activity of "Native School" Society in Pokuttia (1900 - 1939): content and activity directions

Abstract

Наукова новизна. У статті на основі архівних документів та наукових праць уперше висвітлено діяльність філій і гуртків, які виконували обов’язки філій товариства “Рідна школа” на Покутті у 1900 – 1939 рр. Виділено та проаналізовано головні напрями роботи осередків товариства у містах Городенка, Коломия, Снятин, Товмач, Тисмениця, Отинія, охарактеризовано їхню освітньо-виховну, культурну й громадську діяльність, подано окремі статистичні дані щодо кількісного складу кружків. Методологічною основою дослідження слугували принципи об’єктивності й історизму. У роботі використано методи аналізу і синтезу, архівної й статистичний (кліометрії), проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний. Дотримання принципів об’єктивності й історизму спонукало розглядати вивчення діяльності товариства “Рідна школа” на Покутті з урахуванням особливостей кожного історичного періоду, в умовах різних систем державно-політичних відносин та обставин. Методи аналізу і синтезу використано для дослідження структури товариства. Інформаційний потенціал статистичних свідчень потребував застосування методу кліометрії. Періодизацію діяльності товариства “Рідна школа” на Покутті проведено за допомогою проблемно-хронологічного методу. Порівняльно-історичний метод дав змогу показати участь діячів товариства в органах влади, культурно-просвітницьких організаціях тощо. Висновки. Заснування 1881 р. Руського педагогічного товариства (з 1912 р. – Українського педагогічного товариства, з 1926 р. – “Рідна школа”) стало адекватною відповіддю української національно-свідомої інтелігенції на упереджену освітню політику, яку проводили австро-угорські уряди у сфері українського шкільництва. Українське педагогічне товариство поставило собі за мету шляхом організації різноманітних відчитів й освітніх курсів, створення шкільних і дошкільних закладів, бурс, гімназій та інститутів, видавництво україномовної навчальної і художньої літератури, дати українській дитині українського вчителя, виховати її рідною мовою в рідній школі на користь українському народові. На Покутті філії Руського педагогічного товариства були засновані у містах Коломия, Городенка, Тисмениця, Снятин. 1913 р., у зв’язку з реорганізацією, філії УПТ перетворено на кружки, але з повноваженнями повітових осередків. Перервана Першою світовою та польсько-українською війнами діяльність місцевих організацій УПТ була відновлена впродовж першої половини 1920-х рр. В умовах нової окупаційної політики, робота рідношкільних товариств спрямовувалася на розвиток і покинення української мови, історичних знань, культури, ведення й утримання приватних гімназій, початкових шкіл, влаштування і провадження сезонних (літніх) дитячих садків, збирання пожертв на “Рідну школу” та інші освітні потреби, проведення свят і забав для молоді та дітвори, концертів на пошанування видатних українських діячів тощо. Будучи за статутом позапартійною інституцією, “Рідна школа” часто ставала об’єктом міжпартійних змагань. Керівники місцевих політичних сил неодноразово спрямовували діяльність рідношкільних організацій у потрібному їм річищі. Загалом філії, а згодом кружки «Рідної школи» на Покутті були не лише найефективнішою місцевою українською освітньо-виховною організацією регіону, але й протягом 1920 – 1930-х рр. зуміли стати ідейними та організаційними центрами боротьби за українську школу й розбудову шкільництва в краю