Хронологічні маркери Рідківецького археологічного комплексу VIII–X ст.

Abstract

Мета дослідження – стаття присвячена аналізу археологічних матеріалів, виявлених під час дослідження Рідкі вецького археологічного комплексу VIII–X ст. на Буковині. Ця пам’ятка характеризується своєрідні-стю, різноманітністю та нестандартністю культури Раннього Середньовіччя на теренах Пруто-Дністров-ського межиріччя. Методологію дослідження склали принципи історизму, системності й наукової об’єктив-ності. Теоретико-методологічний інструментарій складають загальнонаукові (реконструкція, синтез, кла-сифікація, логічний), конкретно-історичні (структурний аналіз, проблемно-хроноло гічний, порівняльний, синхронний, критичний), типологічний та ретроспективний методи пізнання. Наукова новизна – лізовано різні категорії знахідок, які є хронологічними маркерами і дають змогу більш точно датувати період існу-вання Рідківецького поселення. Водночас ці маркери (знаряддя праці, предмети озброєння, побутові речі та прикраси) уможливлюють проведення датування інших слов’янських поселень у Карпато-Балкан- ському регіоні. Особливе значення серед них належить прикрасам: лунницям, скроневим кільцям, деталям поясної гарнітури, персням, медальйонам-підвіскам тощо. Висновки – виявлені під час розкопок слов’янського поселення біля с. Рідківці археологічні матеріали дали можливість отримати якісно нову інформацію про населення регіону в VIII–X ст. Передовсім вдалося з’ясувати, що у слов’янських жителів регіону існувала не тільки чорна металургія, а й розвивалася ковальська справа. Знайдені рештки кузні й різноманітний асортимент залізних виробів із поселення засвідчує європейський рівеньрозвитку місце-вого ковальства. Водночас матеріали з пам’ятки, зокрема прикраси, свідчать про тісні економічні зв’язки його населення із Подунав’ямта Великою Моравією. Виявлені й проаналізовані категорії речей, на нашу думку, є хронологічними маркерами, уможливлюютьбільш точне датування періоду існування Рідківець-кого поселення. Крім того, проаналізовані хронологічні маркери допомагають здійснити датування суміж-них слов’янських поселень у Карпато-Балканському регіоні. Вивчення поселення у Рідківцях планується продовжити в майбутньому, що дасть змогу відповісти на низку питань соціально-політичного та культур-ного розвитку населення регіону у VIII–X ст.