Заклади початкової освіти дорослого населення на Сумщині наприкінці ХІХ – початку ХХ століття

Abstract

Мета дослідження полягає у характеристиці основних закладів початкової освіти дорослих на Сумщині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Дослідження здійснюється на основі аналізу архівних джерел та історіографії. Методологія дослідженняопирається на принципи історизму, авторської об՚єктивності, системності, нау-ковості, на використання загальнонаукових (критичний аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів, а також методи критики джерел. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії простежено процес відкриття та діяльності закладів початкової освіти дорослих Сумщини кінця ХІХ –початку ХХ ст. Висновки. Пріоритетність освіти дорослих як важливого рушія соціокультурного прогресу та розвитку осо бистості зробила її предметом великої уваги в науці та прак тиці. Розвиток сфери освіти тісно пов՚язаний з розвитком суспільства, тому напри-кінці XIX ст. з՚явилося розуміння того, що розвиток позашкільної освіти є нагальною потребою як особис тості, так і держави, якщо вона хоче подальшого прогресу свого економічного добробуту. Швидкий роз-виток економіки та промисловості, оновлення форм і методів господарювання, зрос тання матеріального виробництва почали вимагати все більше ква ліфікованих робітників, спеціалістів, грамотних і письме-нних людей. Шкільна освіта не змогла самостійно розв՚язати завдання за безпечення елементарної грамотності, тому з кінця ХІХ ст. нагальною до розв՚язання постала потреба створення навчаль них закладів і установ, що були б спрямовані насамперед на дорослих. Серед таких закладів першими стали гуртки народних читань, бібліотеки, недільні школи, вечірні та повторні школи, народні університети. На Сумщині наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. доволі активно відкривалися заклади освіти дорослих та від-бувалося навчання в них. Як бачимо із архівних документів та історіографії, в основному увага земств зосереджувалася на піднятті рівня грамотності більш густонаселених пунктів.