Трансформація православного та римо-католицького духовенства в УРСР: історіографія питання (1920-1930-ті рр.)

Abstract

Метою статті є виявлення особливостей підходу дослідників до студіювання історії православного та римо-католицького духовенства в 1920–30-ті рр. на території Радянської України. Православ՚я та католицизм у зазначений період були найбільш численними християнськими течіями на території Радянської України. Методологічний інструментарій дослідження охоплює комплекс основних дослідницьких методів: історіографічного аналізу, синтезу, типологізації наукових напрямів, порівняльного аналізу тощо. Новизною дослідження є те, що з нової точки зору висвітлено значення християнських конфесій в сучасному суспільно-політичному процесі, з՚ясовано суспільний статусу православного та римо-католицького духовенства в Україні в 1920–30-ті рр. – у період утвердження нової політичної системи, трансформації традиційних духовних цінностей. Висновки. На підставі проведеного історіографічного аналізу наявної літератури з означеної проблеми можна констатувати, що це питання від 1920-х рр. і донині більшою чи меншою мірою аналізувалося вітчизняними істориками. Наявні певні здобутки у вивченні означеного питання. У сучасній вітчизняній історіографії дослідження історії християнських конфесій виступає одним із пріоритетних наукових напрямів. Праці сучасних вітчизняних учених беззаперечно заповнили значні прогалини у висвітленні історії християнських конфесій, акумулювали інформативний документальний матеріал, але чимало питань життя православного та римо-католицького духовенства в окреслених хронологічних межах недостатньо ґрунтовно досліджено. Багато аспектів історії християнських конфесій в Україні в 1920–30-ті рр. залишилися поза увагою науковців, що спонукає до подальших наукових пошуків. Перспективою подальших розробок цієї суспільно значимої теми може бути вивчення церковної бібліографістика, етноконфесійного складу церков, міжконфесійних відносин, регіоналістики, документалістики.