Культурно-просвітницька політика часопису «Наш лемко»

Abstract

Мета статті полягає у спробі узагальнення культурно-просвітницької політики видавців «Нашого лемка», зорієнтованої на ліквідацію масової неписемності серед русинів. Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності із застосуванням культурно-історичного і порівняльно-типологічного методів. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу матеріалів «Нашого лемка» як інформаційного джерела про особливості культурно-просвітницької діяльності русинської інтелігенції Другої Речі Посполитої. Висновки. Проведене дослідження засвідчило багатовимірність культурно-просвітницької діяльності видавців «Нашого лемка». Цілком виправдано вбачаючи у масовій неписемності українського населення Бескидів головну причину їхніх життєвих проблем, редактори часопису продумали та втілили у життя ефективну модель просвіти своїх земляків. Головними її елементами стали популяризація діяльності читалень «Просвіти» у лемківських селах, різнопланові видання у серії «Бібліотека «Нашого лемка», систематичний ідеологічний спротив польській та москвофільській пропаганді тощо. При цьому головним інструментом стало виховання активістського ставлення до життя у середовищі самих українських горян. Усе це сприяло стрімкому поширенню освіченості у русинському середовищі, яке мало наслідком збільшення національної свідомості та зміцнення громадської солідарності. Це допомогло лемкам згуртуватися напередодні трагічних подій Другої світової війни та повоєнних депортацій.