У пошуках мовної ідентичності карпатоукраїнців напередодні і під час Чехословацької кризи 1938 р.: за матеріалами преси Підкарпатської Русі

Abstract

Метою дослідження є вивчення питання реалізації мовного законодавства Чехословаччини у Підкарпатській Русі міжвоєнного періоду. Методологія дослідження базується на принципах історичного методу та наукової об՚єктивності. Застосовано системний аналіз зовнішніх і внутрішніх чинників впливу на формування мовної політики, а також аналітичний підхід, що дає змогу розглянути сутнісний зміст інтерпретації джерельної бази питань державотворчих процесів довоєнного періоду. Наукова новизна статті полягає у дослідженні питання мовної ідентичності закарпатських українців, вжитку української мови на офіційному рівні, у шкільництві, а також висвітлення пресою мовних інспірацій у Підкарпатській Русі між двома світовими війнами. Висновки. У період між двома світовими війнами Підкарпатська Русь, опинившись у складі Чехословаччини, потребувала розв՚язання питання практичного вжитку української мови на офіційному рівні й у шкільництві. Виникали дискусії щодо оформлення правопису карпатоукраїнців та використання україномовної граматики. Мовні пошуки на Закарпатті у міжвоєнний час висвітлювалися пресою, яка відіграла позитивну роль у реалізації мовної ідентифікації серед населення. На сторінках видань Підкарпатської Русі друкувалися статті про правове регулювання мовного питання, баталії навколо нього та дослідження філологів українського правопису.