Ukraine's Lands as an Important Factor of the Development of Trade and Geopolitical Contacts according to the Data from Arabographic Written Sources

Abstract

Мета дослідження ‒ проаналізувати історичні умови виникнення та розвитку торгівельних шляхів, також геополітичні процесі між країнами Балтійсько-Чорноморського історично-географічного ареалу XVI ‒ XVIII ст., що згадуються в арабських та османськотурецьких писемних джерелах. Досягнення поставленої мети реалізується на основі дотримання загальних теоретико-методологічних засад історіографії та джерелознавства з метою забезпечити виокремлення характерних ознак цього розвитку. Методологія дослідження базується на принципах історизму, наукової об’єктивності, конкретно-історичної системності, а також на принципах міждисциплінарності, встановлення достовірності та інформаційної цінності виявлених відомостей і фактів. При проведенні цього дослідження були застосовані загальноісторичні методи історіографічного, термінологічного, типологічного, текстологічного аналізів, метод компаративістики. Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні історіософії історії України в контексті міжцивілізаційних відносин, про що свідчили створення великого торговельного шляху в зазначеному історично-географічному просторі, соціально-економічні й геополітичні процеси, які відбувалися на теренах України в окреслений час, а також військово-політична ситуація впродовж цього періоду у Північному Причорномор’ї та становище Кримського улусу; в авторському інтерпретуванні історичних подій з урахуванням наявних відомостей з арабських і османсько-турецьких писемних джерел. Висновки. Дослідження арабських, зосібна османсько-турецьких писемних джерел дає підставу говорити про те, що у Cередньовічі портове місто Юмне і Константинополь були важливими ринками для торгівлі, зокрема товари для продажу транспортувалися по Дніпру і Дунаю. Але в той же час місто зберегло своє значення в системі міжнародної торгівлі. Важливість геополітичного становища України в системі міжнародних торговельних зв’язків досліджуваного періоду визначалася тим, що через її території пролягали торговельні шляхи, які забезпечували тривалість і стабільність економічних відносин між визначними портами та країнами Східної Європи на північ від Чорного моря. Балтійський культурно-історичний регіон, до якого входила Річ Посполита, був з’єднаний із Чорним морем через територію України. Внаслідок економічної кризи, що тривала в Османській імперії до початку XVII ст., у Північному Причорномор’ї виникли нові політичні сили, які раніше перебували у васальній залежності та використовувалися великими державами у межах їхніх власних контактних зон для тісної економічної, культурної та військової взаємодії прикордонних країн. Такими силами були, з одного боку, Кримське ханство, а з іншого боку – Військо Запорозьке. Наше дослідження свідчить про те, що українське питання завжди було актуальним у міжнародній політиці Високої Порти. Досліджений нами оригінальний рукописний документ за назвою “Лист-наказ від турецького султана Абдульхаміда І до каді м. Ізміра”. Отримані відомості з цього документа свідчать про тривалість економічних відносин, а також умови здійснення торговельних відносин між країнами названих історико-географічних ареалів, шляхи, які простягалися через терени України.