How Moscow colonized KyivPechersk Lavra. New pages to the history of the Ukrainian printing of the second half of the XVIIIth century

Abstract

Мета дослідження: У статті ставиться за мету проаналізувати складні умови книговидавничої діяльності Києво-Печерської лаври другої половини XVIII ст. під тиском цензури російської імперської влади, що призвело до остаточної втрати незалежності лаврського друкарства. Джерела і новизна: Головним джерелом дослідження є неактуалізоване листування з настоятелем Печерського монастиря спеціальних уповноважених осіб із лаврської чернечої братії, яким доручалися різні важливі справи юридичного, господарського, просвітницького та іншого характеру, зокрема, відстоювання незалежності печерського друкарства. Методологія: У статті на матеріалах листування застосовано метод моделювання інтелектуальних мереж, який дає можливість поглянути на український культурний світ як структуру інтелектуальних мереж. Висновки. Нововиявлені архівні матеріали ЦДІАК України засвідчують цензурні утиски російських властей, які намагалися остаточно позбавити Києво-Печерську лавру її опозиційності та самобутності у книговидавничій діяльності. Наведені листи лаврських повірених до Печерського архімандрита Зосими Валькевича ілюструють їхні зусилля відстояти незалежність лаврського книгодрукування, які, проте, не могли досягти успіху в умовах російського централізму за правління Катерини ІІ. Попередження про небезпеку, що нависла над Києво-Печерською лаврою з її друкарнею, які звучали у листах лаврських повірених, були цілком резонні. Актом секуляризації монастирських земель 1786 р. Києво-Печерська лавра була підпорядкована безпосередньому догляду Київського митрополита, на якого Синод переклав весь контроль над видавництвом Лаврської друкарні. Тим самим Лавра позбулася свого головного права ставропігії, а Печерська друкарня остаточно втратила самостійність у книговидавничій діяльності