Соціальна місія музеїв: еволюція поняття

Abstract

Починаючи із кінця XVIII – початку ХІХ ст., відбувалося поступове переосмислення соціальної ролі музеїв у суспільстві, якому вони служать. Якщо на початках домінувала освітня функція, мета якої допомагати державі у вихованні гро-мадянина, то згодом на перші ролі почала виходити місія музею як «інституту соціальної пам'яті». Перелом у соціальній місії музею розпочався із 70-х рр. ХХ ст. Музей мав «вийти» із власної зони комфорту і активно долучитися до соціальних проб лем громади, якій він мав служити і з якою комунікувати пере довсім. Музеї мали б поєднювати теорію та практику, знання і навики з метою окреслення значущості певного регіону і його спадщини у контексті подальшого розвитку громади, відводячи в цій роботі членам громади активну роль. Наприкінці 1990 – початку 2000-х рр. поширюються креативні ідеї нової соціальної місії музеїв, де останні зобов'язані ставати активними учасни ками важливих соціальних змін й проєктів (із подолання, наприклад, гендерних стереотипів) у контексті так званої «соціальної інклюзії». Методологічною основою статті є принципи історизму, об'єктивності та критичного підходу. Наукова новизна. Комплексно проаналі-зовано ключові етапи еволюції соціальної ролі музеїв від кінця XVIII до початку ХХІ ст. Висновки. Отже, розуміння соціальної місії музеїв впро довж XVІІІ – початку ХХІ ст. пройшло тривалий і складний про цес переосмислення. Від домінування освітньої функції музею, зосередженої на вихованні громадянина, до активної комунікації із громадами, які ставали повноправними партнерами музеїв.