The Downfall of the Russian and the Austro-Hungarian Empires, Bolshevism, The Monarchist Counter-revolution, and the Formation of the New Systems of International Relations in Central and Eastern Europe, 1918 - 1920

Abstract

Мета дослідження – аналіз процесів революційного розпаду Імперій та виникнення більшовизму і монархічної контрреволюції як історичних феноменів в колишньої Російської імперії та Австро-Угорщині. Методологія дослідження базується на принципах історичного аналізу Леопольда фон Ранке та Джона Тоша, теоріях революції Питирима Сорокіна та Оскара Яси, теорії державної влади Макса Вебера, а також теоріях міжнародних відносин тощо. Наукова новизна полягає у вивченні феноменів більшовизму та монархічної контрреволюції на тлі розпаду імперій та зміни міжнародного порядку після Першої світової війни. Висновки. Монархічна контрреволюція в Центральній та Східній Європі виникла в колишній Росії, Фінляндії та Угорщині як відповідь на більшовизм. Факторами виникнення монархічної контрреволюції були наступні: наявність міцних монархічних традицій у успільствах, наявність харизматичних політичних та військових лідерів з монархістськими поглядами та міжнародна військова підтримка (інтервенція) з боку сусідніх монархій (Німецька імперія, Королівство Швеція, Королівство Румунія). Пік монархічної контрреволюції в колишній Російській імперії спостерігався під час Брестсько-Литовської системи міжнародних відносин, де Німеччина відігравала панівну роль. Отже, поразка Німеччини у Першій світовій війні автоматично призвела до краху Брестсько-Литовської системи та монархічної контрреволюції в Росії. Водночас монархічна контрреволюція перемогла в Угорщині завдяки румунській інтервенції, проте Королівство Угорщина залишилося без короля через тиск з боку Союзників, що не бажали реставрації Габсбургів. Так, монархічну Брест-Литовську систему було замінено республіканською Версальською системою (у Східноєвропейському випадку – Тарту-Ризькою)