Theater art as a self-realization form of Naddnipryanshchyna political emigrants in Volyn Voivodeship (1920 - 1930-ies)

Abstract

Мета дослідження. У статті проаналізовано місце і роль міжвоєнної української політичної еміграції у театральному житті Волинського воєводства. Доведено, що, незважаючи на побутові труднощі, емігранти вирізнялися громадсько-політичною та соціокультурною активністю, а театральна діяльність була як способом заробітку, так і можливістю творчої самореалізації. Методологія дослідження базується на історикокультурному, хронологічному методах, а також методах аналізу і систематизації, що дозволило розглянути умови появи мандрівних труп, Волинського українського театру, прослідкувати їх взаємини з польською владою, особливості репертуару та значення творчості для національної самосвідомості місцевого українського населення. Метод просопографії знадобився для з’ясування імен артистів. Наукова новизна статті полягає у введенні до наукового обігу нових архівних документів, міжвоєнної періодики, що дало можливість показати вплив наддніпрянських політичних емігрантів на розвиток театрального життя міжвоєнної Волині. Висновки. З ініціативи діячів української революції 1917 – 1921 рр., що змушені були емігрувати на територію Другої Речі Посполитої і поселилися у Волинському воєводстві, значно активізувалася театральна діяльність, яка у 20-х роках акумулювалася у поширенні мандрівних театральних труп, гуртків при товаристві “Просвіта”, а у 30-х роках виявилася у створенні та діяльності Волинського українського театру. Цей період ознаменований неоднозначним ставленням польської влади до українського театру, формуванням репертуару, поширенням української вистави у віддалених куточках регіону