The models of work-life balance in Norway at the end of the XXth century - the beginning of the XXIst century in the context of gender equality

Abstract

Мета дослідження – описати, проаналізувати і порівняти різні моделі балансу між сімейними та робочими обов’язками, що впроваджувалися в Норвегії для усунення гендерної асиметрії наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності та міждисциплінарності. Під час дослідження було використано наступні методи: загальнонаукові (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, аналогії, узагальнення) та спеціально-історичні (історіографічного аналізу, ретроспективний, історико-порівняльний). Також був застосований гендерний підхід, спрямований на критичний аналіз процесів конструювання, засвоєння та відтворення суспільних уявлень про “чоловіче” і “жіноче” й особливостей активності та взаємодії чоловіків і жінок у різних сферах життєдіяльності крізь призму гендерних ієрархічних зв’язків. Наукова новизна полягає у спробі аналізу моделей балансу між сімейними та робочими обов’язками у Норвегії у контексті досягнення гендерної рівності. Висновки. Наприкінці XX – на початку XXI ст. в Норвегії були впроваджені три основні моделі балансу між сімейними та робочими обов’язками – універсального годувальника, універсального піклувальника та рівного статусу піклувальника. Норвегія, на відміну від багатьох інших європейських країн, пропонує своїм громадянам досить широкий вибір моделей балансу між роботою та приватним життям. Така політика має як переваги, так і недоліки, адже під ширмою “свободи вибору” нерідко відбувається відтворення патріархальних структур. Зокрема, саме на патріархальній ідеології заснована частина моделі рівного статусу піклувальника – схема готівка-за-піклування. Не сприяє гендерній рівності і найпопулярніша серед норвежців модель універсального годувальника, яка все ще покладає на жінку основні обов’язки догляду за дітьми. При цьому на початку ХХІ ст. проблема вибору моделі балансу між життям та роботою набула також інтерсекційного характеру через значну кількість іммігрантів – представників інших етносів, культур, релігій